Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Діяльність Павла Скоропадського щодо українізації частин російської армії в 1917 році

Діяльність Павла Скоропадського щодо українізації частин російської армії в 1917 році

Назва:
Діяльність Павла Скоропадського щодо українізації частин російської армії в 1917 році
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,99 KB
Завантажень:
301
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Діяльність Павла Скоропадського щодо українізації частин російської армії в 1917 році


Перша світова війна була для Росії спустошливою. Російська імперія в цій війні втратила майже вісім мільйонів людей, припинили працювати сотні підприємств. Упродовж 1914– 1916 років тільки в Україні було закрито 1400 підприємств, перестали функціонувати 26 доменних печей, що призвело до катастрофічного зниження виробництва металу, який був необхідний у промисловості, а також для військових потреб. Економіка Росії впала до критичного рівня, а соціальна невдоволеність зросла до апогею. Кульмінацією стала Лютнева революція 1917 року, яка розпочалася в Петрограді виступом робітників та військових проти царського режиму.
Незадоволені нестачею продуктів, політичною та економічною ситуацією в країні, поглибленням державної кризи через війну 23 лютого (8 березня) 1917 року робітники в Петрограді розпочали страйк. На його придушення були кинуті війська, які перейшли на сторону страйкарів.
27 лютого (12 березня) 1917 р. — влада перейшла до Тимчасового комітету Державної думи, а 2 березня (15 березня) 1917 р. цар Микола ІІ зрікся влади і самодержавство остаточно впало. Того ж дня створено новий Тимчасовий уряд, який взяв на себе управління державою. Він складався переважно з ліберального середовища Державної думи.
Фактично Тимчасовий уряд не мав реальної влади в державі, яка перебувала в хаосі. Він не міг суттєво впливати на перебіг подій і контролювати їх. Основним своїм завданням уряд проголосив продовження війни всіма можливими засобам до переможного кінця. Головним суперником Тимчасового уряду була Петроградська Рада робітничих та солдатських депутатів, керована соціалістами.
Рада прагнула продовжувати та поглиблювати революцію. За її участі 1 березня (14 березня) 1917 р. було видано наказ № 1, який дозволяв у військових частинах для управління справами впроваджувати демократично обрані Ради. Тимчасовий уряд не зміг протидіяти таким нововведенням в армії, що призвело до її «демократизації» та серйозного послаблення в керівництві нею.
Офіцери втратили владу та контроль над своїми частинами, порушилася дисципліна. Деморалізовані політичною пропагандою (в основному лівих партій: більшовиків, меншовиків, есерів, анархістів...) солдати покидали фронт та поверталися додому, грабуючи по дорозі поміщицькі маєтки та села. Як зазначав І. Нагаєвський, «фронт тріщав, а здеморалізовані більшовицькою агітацією московські частини цілими валками мандрували українськими селами з голосними кличами: «Діли поміщицьку землю!» [1, с. 86]. У листі генерала Павла Скоропадського до дружини від 14 березня 1917 р. описано всю трагічну ситуацію, яка склалася на фронті: «В армії... розвал дуже швидко прогресує, наш корпус стоїть далеко від центрів і дещо краще, але це лише питання часу, я роблю все, що можу, і думаю, у мене нічого поганого не буде, але в армії будуть страшні картини, і чим далі тим більше» [2, с. 257]. У листі від 4 квітня 1917 р. він пише: «У мене в корпусі все благополучно. Поки ще дисципліну я тримаю, але армія розкладається, це безсумнівно...» [2, с. 263]. У такій ситуації постало питання про націоналізації певних частин російської армії.
5–8 травня 1917 р. у Києві відбувся Перший український військовий з'їзд, 700 делегатів якого представляли понад 900 тисяч українських вояків. З'їзд висунув вимогу до Центральної Ради, щоб вона змусила Тимчасовий уряд почати поступову реорганізацію армії за національно-територіальним принципом та активно українізувати ті частини, де українці становили переважну більшість.
Щодо націоналізації армії загалом, то відразу після революції це питання гостро постало перед Тимчасовим урядом. У Петрограді категорично відхиляли будь-які думки та спроби українізації і не визнавали автономії України.
Із Києва до Петрограда було відряджено делегацію на чолі з Володимиром Винниченком. Вона повинна була подати спеціальне положення від Першого українського військового з'їзду до Тимчасового уряду, в якому одним із пунктів було порушено питання про українізацію та виділення українців в окремі військові частини, що сприяло б посиленню армії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Діяльність Павла Скоропадського щодо українізації частин російської армії в 1917 році

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок