Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА МЕЦЕНАТСТВО: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС

ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА МЕЦЕНАТСТВО: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС

Назва:
ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА МЕЦЕНАТСТВО: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,82 KB
Завантажень:
479
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
О.А. Пиріг
ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА МЕЦЕНАТСТВО: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС
Формування ринкової економіки в Україні повернуло до життя підприємництво - тип господарювання, сутністю якого є вільна самостійна діяльність, пов'язана з ризиком з метою одержання прибутку. Аналіз процесу реформування господарської системи виявляє його повільні темпи, прорахунки та помилки, брак спеціалістів з ринковим менталітетом. Не випадково, що в Посланні до Верховної Ради Президент України наголошував, що прискорення розвитку малого і середнього підприємництва потребує активної та цілеспрямованої державної підтримки [1.-С.120]. Адже світовий та вітчизняний досвід свідчать, що малий та середній бізнес - це додаткові робочі місця, швидке наповнення внутрішнього ринку товарами та послугами, шлях до вирішення багатьох соціальних проблем.
Позитивні тенденції, що намітилися у розвитку вітчизняного приватного підприємництва, актуалізували звернення до історії проблеми, пов'язаної з підприємницьким успіхом, - меценатства. Дефініція "меценатство" походить від імені багатого римського дипломата, приятеля імператора Гая Юлія Цезаря Октавіана Августа - Гая Цільнія Мецената, який був шанувальником мистецтв, поетом і витрачав значні кошти на придбання творів мистецтва, матеріально підтримував молодих поетів (Вергілія, Горація, Проперція). Своєю діяльністю він знесмертив своє ім'я, зробив його загальним.
Синонімами поняття "меценатство" є філантропія (від гр. рИіІео - люблю, anthropos - людина), спонсорство, український варіант - добродійність, доброчинність - діяльність щодо допомоги тим, хто її потребує.
В умовах панування планової економіки меценатство не мало підґрунтя для існування. Тож радянська історіографія майже не торкалась проблем історії благодійництва.
Історики, соціологи та краєзнавці зробили перші кроки у дослідженні історії українського меценатства. Сучасна історіографія цієї проблеми репрезентована роботами відомого краєзнавця, журналіста В. Ковалинського [2], письменника М. Слабошпицького [3], збірником статей "Подвижники й меценати", підготовленим в Інституті історії України НАН України [4], та окремими публікаціями в періодичній пресі. Як правило, їх автори відтворюють факт існування добродійності, біографії великих меценатів, що заслуговує на схвалення, однак причини цього явища поки що залишаються поза увагою вчених.
Історія меценатства в Україні сягає своїм корінням у сиву давнину. Відомо, що один із херсонеських агораномів ще на початку нашої ери витратив велику суму грошей на спорудження храму богині Афродіти [5.-С.91]. Писемні та археологічні джерела засвідчують, що доброчинність була притаманна князям Київської Русі. М. Барсов на основі даних Початкового літопису довів, що з прийняттям християнства зведення церков та монастирів набуло значних розмірів. Вже в ХІ ст. лише у Києві було близько 300 церков [6.- С.141]. Ярослав Мудрий, добре відомий як державотворець, дипломат, "тесть усієї Європи", вкладав у будівництво храмів та монастирів не лише державні, а й власні кошти. На гроші купців у першій половині ХІІ ст. у Києві, на Подолі було побудовано храм св. Богородиці Пирогощі - покровительки хлібної торгівлі. Засновником Чернечої обителі Різдва Пречистої Богородиці у Луцьку історія називає Мстислава Володимировича Мономаха, який дав перші фундуші на будівництво обителі [7.-С.266]. Він же побудував церкву Успення Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському. Данило Галицький звів церкву св. Івана в Холмі.
Що ж було "рушійною силою" доброчинності руських князів? Брак писемних джерел дозволяє робити лише припущення. В основі їх меценатства навряд чи було бажання прославитися, адже слава в умовах середньовіччя здобувалася в боях з ворогами, а війни, походи були чи не найпоширенішим засобом вирішення зовнішньополітичних проблем. Віра у Христа не могла бути глибокою, оскільки з молоком матері передавалося поклоніння язичеським богам. На наш погляд, в основі благодійництва княжої доби було бажання підняти Русь до рівня найбільш розвинутих країн тогочасної європейської цивілізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА МЕЦЕНАТСТВО: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок