Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Події церковного та культурного життя у 17 ст. Польсько-Українська війна

Події церковного та культурного життя у 17 ст. Польсько-Українська війна

Назва:
Події церковного та культурного життя у 17 ст. Польсько-Українська війна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,77 KB
Завантажень:
180
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Події церковного та культурного життя у 17 ст. Польсько-Українська війна


План
Події церковного та культурного життя у 17 ст.
2. Польсько-Українська війна.


Навчання на українських землях проводилось в школах, які існували при церквах і монастирях. Тут учні вчилися не лише читати й писати, а й набували деяких знань з богослов'я (тео-логії), літератури, грецької мови. Вчителями в таких школах були дяки («бакаляри», «дидаскали») - здебільшого молоді люди, які потім ставали священиками. Найздібніші міщани і шляхтичі (в студентських спис-ках вони записані як «рутені») навчалися в університетах Польщі, Чехії, Ні-меччини, Італії. Деякі з них згодом ставали видатними вченими з європейсь-кою славою. До таких належали Юрій Дрогобичі Дрогобича - професор меди-цини і астрономії при Краківському і Болонському університетах (і навіть був ректором останнього) і Павло Русину Кросна - магістр Краківського універси-тету, поет. У зв'язку з активним проникненням ь Україну католицької віри українці ч, і білоруси намагалися зберегти національний характер школи з навчанням слов'яно-руською мовою і збереженням Православ'я.
В середині ХVІ cт. розвиток освіти в Україні суттєво змінюється. Протес-танти засновують школи, до яких охоче йдуть діти українців. Відтак ' виникають єзуїтські школи (колегії) з бурсами для учнів, у яких працюють кваліфіковані педагоги. У таких школах українських дітей перевиховували на католиків. Навчання велося латинською мовою.
Першою українською школою вищого ступеня в Україні була Острозька академія заснована близько 1576р. на Волині в маєтку князя К.Острозько-го, її очолював український шляхтич з Поділля Герасим Смотрицький, а працювали в ній викладачами випускники європейських університетів, відомі культурні діячі, такі як Іван Федорович (Федоров), Андрій Римша, Василь Суразький, Дем'ян Наливайко, Іван Вишенський, ієромонах з Остро-га Кипріян, котрий навчався в Падуї і Венеції, та ін.
Цю академію закінчили видатні політичні і церковні діячі, серед яких були гетьман Петро Сагайдачний, Іов Борецький та інші борці за Православ'я. Протягом 60 років (1576-1636) в академії навчалося 500 осіб. Після смерті князя К.Острозького (1608) академія занепала. Пізніше князева онука Анна Алоїза на місці академії заснувала єзуїтську колегію.
ж Згодом в Україні почали створюватись православні братства. Вони мали свій писаний статут і давали знання в галузі «семи вільних наук» — граматики, піїтики, риторики, діалектики, математики, астрономії та мов — грецької, латинської, польської, слов'янської, руської (української). Викла-дачами у братських школах працювали видатні культурно-освітні діячі і письменники-полемісти: Стефан і Лаврентій Зизанії, Іов Борецький, Захарія Копистенський, Памва Беринда та ін. Великі братські школи у крупних містах відіграли прогресивну роль у розвитку культури українського народу і у вихованні борців проти національно-релігійного гноблення.
У 1615р. відкрилась Київська братська школа, в якій заснували друкарню і паперову фабрику (папірню). В ній також працювали видатні культурні діячі України Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Єлисей Плетенецький та ін. Важливою матеріальною і морально-політичною підтримкою в діяль-ності школи Київського братства був вступ до нього гетьмана Петра Сагай-дачного «з усім військом запорозьким». „У 1632р. Київська братська школа об'єдналася із школою Києво-Печерської лаври. Це сталося за архімандрита Петра Могили. Так виникла знаменита протягом півтора століття Києво-Могилянська колегія (пізніше - академія) - вищий навчальний заклад, якому підпорядковувались братські школи у Вінниці, Гощі, Кременці.
В цілому освіченість серед широких мас України була дуже високою, що відзначали іноземні мандрівники. Архідиякон Павло Алеппський, котрий зі своїм батьком антиохійським патріархом Макарієм пробув в Україні 100 днів (1654), у своєму щоденнику відзначив високу грамотність українців: — «Починаючи з міста Рашкова, тобто по всій козацькій землі, ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малим винятком, навіть здебільшого їх жінки та дочки вміють читати та знають порядок богослужін-ня й церковний спів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Події церковного та культурного життя у 17 ст. Польсько-Українська війна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок