Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Історія повсякденності як складова шкільного курсу нової історії

Історія повсякденності як складова шкільного курсу нової історії

Назва:
Історія повсякденності як складова шкільного курсу нової історії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,18 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Історія повсякденності як складова шкільного курсу нової історії


Тривалий час панування марксистської концепції історичної науки шкільна історія зводилася до політичної з невеликими вкрапленнями економічної та соціальної. Французькі історики школи ”Анналів”, виходячи з того, що історія не може відбуватися поза людьми та їх свідомістю, вона проходить крізь них, за їх участю, довели, що вивчення ментальності, ідеології та соціальної поведінки є невід’ємною складовою історичного дослідження, одним із найважливіших аспектів для розуміння історії певного періоду. Наслідуючи цей підхід, ми включили до підручника з нової історії окремий параграф ”Як жили європейці й у що вони вірили” в контексті загальної чотиригодинної теми ”Культура країн Європи в ХVІ-ХVІІ століттях”. Матеріал у ньому побудовано за такою логікою: загальна характеристика населення Європи; житло та його зовнішній вигляд; хатнє начиння, харчування; одяг та мода, світогляд.
У ХVІ-ХVП століттях населення Європи помітно зросло. Якщо в середині XV століття тут жило близько 55 млн. людей (зараз приблизно стільки живе в якій-небудь одній великій європейській країні), то наприкінці XVII століття – майже вдвічі більше. Збільшення населення було пов'язане із збільшенням тривалості життя. Зросла врожайність, люди стали краще харчуватися, одержали можливість більше піклуватися про дітей, старих і хворих. Велике значення мав розвиток медицини й гігієни.
Однак людське життя все ще залишалося погано захищеним. Як і в давнину, йому загрожували три страшні нещастя: голод, хвороби й війни. Особливо небезпечним було те, що вони часто приходили разом. Так, війна порушувала нормальний розвиток господарства, слідом за військовим зруйнуванням приходив голод, а через нього, у свою чергу, люди частіше ставали жертвами епідемій. Наприклад, Франція – далеко не найбідніша країна тодішньої Європи – пережила протягом XVI століття тринадцять голодувань у масштабах усієї країни, в XVII столітті – ще одинадцять. І це не враховуючи тих численних випадків, коли голод охоплював яку-небудь одну провінцію. Безліч життів уносили епідемії чуми, віспи й тифу, з якими майже не вміли боротися. І в будь-який момент людина могла стати жертвою насильства з боку солдатів, розбійників або розлютованої юрби.
Переважна більшість європейців як і раніше жили в селах, але міське населення росло стрімкіше, ніж сільське, й городян ставало все більше. Місто, особливо велике, розвивалося швидше села й вело його за собою не тільки в галузі економіки. Умови життя, одяг, манери поводження теж спочатку змінювались у місті, а вже потім – у сільському окрузі.
У ХVI-ХVII століттях по всій Європі в містах будували набагато більше, ніж раніше. Старі будинки переробляли або зовсім зносили, щоб розчистити місце для нових. Однак будівництво було досить хаотичним, міські вулички залишалися вузькими та звивистими, вистачало на них і бруду. Але, на щастя, так було не скрізь. Нерідко влада й самі городяни піклувалися про благоустрій міст. Іноді (при знесенні старих кварталів, у випадку великої пожежі) з'являлася можливість для більш регулярного будівництва. Тоді вулиці розширювалися й випрямлялися, з'являлися приватні й суспільні сади й парки.
Уночі міста поринали в темряву. Вуличні ліхтарі навіть у середині XVII століття були ще рідкістю, й у безмісячні ночі пізні перехожі користувалися смолоскипами. Зазвичай люди намагалися вертатися додому засвітла, адже нічні вулиці були небезпечні.
Земля в місті коштувала дорого, тому будинки робилися в кілька поверхів і притискалися один до одного довгими бічними сторонами. На вулицю вони звичайно виходили вузькими фасадами шириною в два-три вікна. Будували з каменю, цегли, дерева й глини. У XVI-XVII століттях кам'яних будинків по всій Європі стало вже набагато більше.
В умовах щільної міської забудови від частих пожеж вигорали квартали, вулиці й цілі міста. У відомій лондонській пожежі 1666 року згоріло 1200 будинків – не менше третини міста.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Історія повсякденності як складова шкільного курсу нової історії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок