Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я

Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я

Назва:
Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,86 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему
Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я


Православ’я для українських селян по обидва береги Дніпра було традиційним світоглядом, об’єднуючим духовно-ідеологічним спадком, зв’язком з предками; православ’я єднало правобережне селянство з лівобережним.
Православ’я – це східне відгалуження християнства, один із трьох (поряд із католицизмом і протестантизмом) його головних напрямів [1; 917].
Унія – проголошене на церковному соборі у Бресті в 1596 р. об'єднання православної церкви України й Білорусії з католицькою церквою. Уніатська церква підпорядковувалася Ватікану. Впровадження унії здійснювалося примусово [1; 1297].
Православне населення зазнавало постійних й надзвичайно жорстоких релігійних утисків з боку шляхти та католицького духівництва. Українська феодальна верхівка й дрібна українська шляхта ще до початку ХVIII ст. покатоличилася й полонізувалася.
Отже, експлуататорську частину населення на підвладних Речі Посполитій українських землях становили поляки та українці- католики [2; 29].
У першій половині ХVIII ст. в Галичині, у Волинському та Подільському воєводствах уніати, незважаючи на опір селян-українців, захопили всі церкви. Антиправославна політика зачіпала інтереси не тільки поневолених мас українського народу. Так у 1717, 1733 і 1736 рр. сейм своїми постановами ліквідував ряд привілеїв української шляхти, що не визнавала римо-католицької релігії.
Якщо на початку ХVIII ст. уніати захопили в Брацлавському та Київському воєводствах 800 православних парафій, то наприкінці 50-х років – майже 2 тисячі. Усі православні церкви тут зникли. Не стало й ніякого органу, що керував би православ’ям на українській території Речі Посполитої.
У Придніпров’ї ще діяли сім православних монастирів: жіночий Чигиринський та чоловічі – Мотронинський, Медведівський, Жаботинський, Лебединський, Мошногорський, Виноградський (Ірдинський). Коли здавалося, що уніати знищать й ці монастирі та святкуватимуть остаточну перемогу над православ’ям, у 1753 році ігуменом Мотронинського монастиря став вихованець Києво-Могилянської академії Мелхіседек Значко-Яворський .
Чигиринське духовне правління поклало на ігумена Мелхіседека обов’язки правителя (благочинного) православних церков на Правобережній Україні [2; 31-32].
В 1765-1766 рр. ігумен Мелхіседек здійснив подорожі до Петербурга та Варшави і привіз від польського короля документи з дозволом на свою релігійну пропаганду. Чигиринське духовне правління зняло з документів копії й через священиків довело їх зміст до відома населення. Чутки про королівський дозвіл поширилися далеко на захід від Дніпра.
В лютому 1766р. по всій Смілянщині та в Черкаському старостві селяни відібрали у ксьондзів ключі від церков, майно уніатів повивозили за околиці та поскидали там з підвід на землю та наказали забиратися світ за очі.
Польська шляхта занепокоїлася. До Варшави з Придніпров'я від шляхти, управителів маєтків надходили повідомлення про заворушення селян, які “відмовляються коритися панам, виявляючи свій бунтарський рух під релігійним приводом” [2; 33]. До короля теж надходили з України реляції про ченців Мотронинського монастиря, які підбурювали маси. У Варшаві було вирішено приборкати українське селянство й утвердити Уніатську греко-католицьку церкву військовою силою. Генеральний офіціал здійснив попередні заходи.
17 травня 1766 року оголосили декрет, за яким ігумени та ченці православних монастирів, а також священики й сільські громади, які перейшли у православ’я, визнавалися винними в тому, що скоїли “багато зла, огидного богові...”. Декрет вимагав, щоб “найбільший грішник Мелхіседек Значко-Яворський не пізніше як через чотири тижні прибув до Радомишля повинитися й попросити відпущення гріхів. Коли ж ця вимога не буде виконана, Мотронинський монастир і всі громади та священики, що попереходили у православ’я, штрафуватимуться. Усіх ченців, неуніатських священиків, а також і Мелхіседека, коли вони ходитимуть по селах та інших прилюдних місцях, заарештовуватимуть до митрополичої в’язниці в Радомишлі” [2; 33].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок