Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ДЕРЖАВНИЙ БАНК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГИЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.

ДЕРЖАВНИЙ БАНК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГИЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.

Назва:
ДЕРЖАВНИЙ БАНК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГИЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,58 KB
Завантажень:
337
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 94:336.711(477.6)"18/19"
В. М. Стойчев
ДЕРЖАВНИЙ БАНК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГИЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
Автор розглянув у даному досліджені діяльність Державного банку на Півдні України у другій половині XIX - початку XX ст. Автор дослідив історію становлення та розвиток банківської мережі Державного банку на Півдні України. На основі виявлених архівних документів про діяльність відділень Державного банку автор розкриває невідомі сторінки історії розвитку банківської справи на Півдні України. Стаття розрахована на істориків, краєзнавців і всіх, кого цікавить становлення банківської справи в Україні. Ключові слова: Державний банк, комерційні банки, операції, кредит, застава.
Головним елементом банківської системи пореформеної Росії був Державний банк. На сьогодні неможливо, напевно, охарактеризувати його діяльність тому, що на різних етапах свого розвитку кредитна система Росії була не однакова. Державний банк був інструментом економічної політики російського уряду, тому його діяльність була суперечлива, як і ця політика. В регіонах її запроваджували контори та відділення банку.
Контори банку були керовані управляючими чи директорами та безпосередньо підпорядковувалися правлінню банку, якому надавали щотижневі, щомісячні та щорічні звіти про свою діяльність. Поступово розширювалася мережа відділень банку. Вони створювалися у тих містах, де керівництво банку вважало за потрібне. Завідував відділенням управляючий або голова казенної палати. Кожне із відділень мало свій перелік операцій у залежності із місцевими умовами, але згідно із затвердженим статутом банку.
Банку дозволялося проводити наступні комерційні операції: облік векселів та інших зобов'язань, надання позик та прийом вкладів на різний термін, переведення грошей у ті міста, де діяли відділення банку та за кордон. Також банк продавав та купував різні коштовності, державні папери за свій рахунок, надавав депозитні квитанції [1, с.923]. Із інтенсивним розвитком торгівлі та промисловості перелік операцій поступово розширювався.
У 1894 році було видано новий статут Державного банку, основний капітал збільшено до 50 млн. крб. та значно розширено перелік операцій. Банк надавав позики на потреби сільського господарства під соло- векселя, хліб та інші продукти, на купівлю сільськогосподарських машин та знарядь праці, на позики тим підприємствам, які їх виробляли, та для розвитку окремих галузей сільського господарства. Він також продавав та купував іноземну валюту, видавав переводи та акредитиви на закордонні міста та позики під заставу хлібних вантажів при підтримці залізниці [2].
За розрахунками І.Ф. Гіндіна, протягом 1866-1875 років Державний банк направляв на кредитування народного господарства 28 відсотків своїх комерційних ресурсів. Наступного п'ятиріччя доля господарчих кредитів банку зросла до 53 відсотків. За 1880-1885 рр. вони зросли до 63 відсотків, залишаючись на цьому рівні ще п'ять років [3, с.45].
Збільшення обсягів кредитування народного господарства Державним банком відбувалося в момент швидкого зниження ділової активності акціонерних комерційних банків, які на той час не були зацікавлені у фінансування торгівлі та промисловості.
Кредитування промислових підприємств Державним банком не було комерційною операцією, розрахованою на великі прибутки, і клієнтами банку були не тільки прибуткові підприємства. Навпаки, це були підприємства, що мали фінансові труднощі або знаходились на межі банкрутства. Серед них були старі металургійні підприємства, власники яких зазнали невдач, і насамперед поміщики, яким надавалися довгострокові позики під заставу землі [4, с.119].
Характерно, що позики поміщикам-землевласникам суто сільськогосподарських маєтків були виключним явищем. Так, в 1877 р. банком була надана позика поміщику Таврійської губернії, землевласнику 7800 дес. землі, графу Віктору Канкрину у розмірі 100 тис. крб. на два роки. В 1880 р. - віленському поміщику генералу Лабінцеву - 100 тис. крб. на два роки та генералу імператорської світи Орлову - 40 тис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ДЕРЖАВНИЙ БАНК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДРУГИЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок