Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Методологія злочинних голодоморів — у талмудичних джерелах

Методологія злочинних голодоморів — у талмудичних джерелах

Назва:
Методологія злочинних голодоморів — у талмудичних джерелах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,63 KB
Завантажень:
103
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Методологія злочинних голодоморів — у талмудичних джерелах


Для вченого завжди важливо з'ясувати причини певного явища. Коли мова йде про злочинні голодомори в Україні, навмисне організовані єврейсько-більшовицьким режимом СРСР, то ця потреба постає з іще більшою гостротою. Ще донедавна про справжні причини голодоморів знало вельми небагато спеціалістів, проте нині приховане стає очевидним.
Спочатку прислухаємось до свідчень чесних істориків щодо ідейних натхненників голодоморів в Україні та ставлення до них самої єврейсько-більшовицької влади. Дослідники Андрій Куліш і Андрій Дикий наголошують на разючій відмінності у ставленні цієї влади до священиків та рабинів зокрема, і до християнства й іудаїзму загалом: «Жид Губельман-Ярославський дуже заповзято боровся з релігією, особливо християнською, грабуючи та закриваючи церкви, організовуючи блюзнірські виступи “безбожників” під час релігійних свят». Синагоги залишалися недоторканими, а їхнє майно не конфісковували. Не бачили москвини й пародійно-блюзнірських виступів у дні жидівських релігійних свят. Мало того, коли священиків відправляли у концтабори на повільну смерть або й просто розстрілювали на місці, жидівські рабини від квітня 1920 р. і до вересня 1935 р. отримували офіційну платню від совєтського уряду. Про розлоге релігійне життя жидів у 30-х (!) роках, коли християнська релігія була практично заборонена, пише Андрій Дикий, покликаючись на жидівські джерела [1, с. 166, 202–204].
За словами єврея М. Слоніма, часто евреї-комуністи, які фанатично вірили у вчення Леніна, дивно поєднували це із заповітами… Талмуда… Релігію викорінювали, але християнську, а не юдейську [2, с. 65–66].
Щодо головних заповітів Талмуда та іншої талмудичної літератури, то особливо вражають чесні і мужні оприлюднення їх для широкого загалу світової громадськості, здійснені ізраїльським професором Ісраелем Шахаком у книзі «Єврейська історія, єврейська релігія: тягар трьох тисячоліть» [3], хоча й не з усіма його думками щодо неєвреїв можна погодитися.
Найбільш вражають свідчення відомого єврейського дослідника, що розкривають коріння сіонізму, талмудизму, після них цілком зрозумілими стають глибинні причини найжахливіших злочинів сіоністів — світових воєн, революцій, голодоморів та геноцидів, спрямованих насамперед проти українців та інших слов'ян!
Не довіряти цьому серйозному єврейському дослідникові немає жодних підстав. Говорячи про вбивства та геноцид уже скоєні й ті, що чиняться сьогодні євреями проти неєвреїв, він посилається на настанови найавторитетніших іудейських релігійних праць — Галахи (юридичної системи класичного іудаїзму, яку втілювали в життя практично всі євреї від IX до кінця ХVІІІ ст. і яка продовжує застосовуватися в наші дні у формі ортодоксального іудаїзму, — заснована переважно на Вавилонському Талмуді) та «Шулхан-Арух» («найавторитетнішого кодексу, який нині широко використовують як довідник») та ін.
І. Шахак не заперечує зловісного твердження юдейських рабинів: «Найкращого з неєвреїв убий, кращій із змій розітри голову!» Хоча він це злочинне правило намагається дещо згладити і зауважує, що цей закон діє під час війни, а не в усіх випадках, як стверджували вищезгадані рабини.
Але найцікавіше читаємо далі: «Ставлення іудаїзму до вбивства неєврея абсолютно відмінне від убивства єврея, що карається смертю як один із найтяжчих гріхів. Єврей, який убив неєврея, винен тільки у “грісі проти законів Небес”, а тому не повинен наказуватися на земному суді».
Непрямо ж сприяти смерті неєврея, — на цих словах та коментарі до них особливо хочемо звернути увагу читачів, — абсолютно не гріх. Один із двох найважливіших коментарів до «Шулхан-Арух» пояснює, що коли мова йде про неєврея, то діє принцип «не піднімай руки, щоби поранити його, але можна поранити (чи по іншому довести до смерті, що випливає з контексту подальших аргументів автора. — В. К.) його непрямим чином, наприклад, забрати драбину, після того як він упав у яму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Методологія злочинних голодоморів — у талмудичних джерелах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок