Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСР У 1906 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1907 року

ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСР У 1906 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1907 року

Назва:
ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСР У 1906 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1907 року
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,89 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
В.М. Мороко
ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСР У 1906 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1907 року
У 2001 р. автором опублікована стаття, яка висвітлює діяльність есерів-емігрантів напередодні та в час першої революції в Росії [1]. Пропонована нині публікація розглядається нами як її продовження. Це звільняє від необхідності знову повертатися до аналізу історіографії та джерел з проблеми. Його можна знайти у першій статті.
Однак при цьому, на наш погляд, вимагає пояснення вибір хронологічних рамок нового дослідження. Досі в історіографії російської політичної еміграції цей період окремо не розглядався. Навіть більше, торкаючись закордонної діяльності загальноросійських партій на початку ХХ ст., дослідники простежували її, у кращому випадку, до кінця 1905 р. і знову згадували про неї, вже аналізуючи події після третьочервневого перевороту 1907 р. Підкреслимо, у кращому випадку. Бо, скажімо, найавторитетніший на сьогодні російський дослідник історії ПСР доби першої революції М. Леонов у своїй ґрунтовній об'ємній монографії закордонні організації взагалі ігнорує, обмежується лише аналізом роботи партійних конференцій, що відбувались за межами імперії [2]. Ця ж тенденція простежується й у публікаціях документів і матеріалів. У 90-і роки побачив світ відповідний тритомник. У його першому томі зібрані документи за час від 1900 до 1907 р. [3]. Але матеріали про роботу закордонних організацій ПСР у 1905 - 1907 рр. в ньому шукати марно.
Визнаємо, що і в нашій попередній статті виклад матеріалу обмежувався кінцем 1905 р. Це має під собою об'єктивну основу. Після Маніфесту 17 жовтня політичні партії отримали можливість працювати легально і тому істотно скоротили свою закордонну присутність, спрямували майже всіх емігрантів в Росію. В. Чернов згадував: "Партія, зрозуміло, цілковито перебудувалась, усі вільні сили, що знаходилися в її розпорядженні, були перекинуті в Росію, за кордоном майже все було переведено на "консервацію" [4.-C.250-251]. Але "майже", це все ж не 100%, а консервація - не синонім ліквідації. Закордонна діяльність була незначною, однак не припинялась і варта того, щоб її не замовчувати.
На початку 1906 р. з відомих есерівських діячів за кордоном перебували М. Гоц, І. Рубанович, Х. Житловський та Л. Шишко. Першого з них тримала в Західній Європі тяжка хвороба. Майже повністю паралізований, М. Гоц, що, як відомо, був одним із засновників і визнаних лідерів ПСР, аж до перенесення центру партійної роботи в Росію залишався людиною, котра об'єднувала однопартійців. Після його смерті влітку 1906 р. Л. Шишко дав його діяльності останнього періоду життя наступну промовисту оцінку: "Біля його ліжка або крісла відбувалися партійні наради і обговорювалися найсерйозніші заходи: до нього, як і раніше, їхали з Росії делегати центрального комітету й представники громадських організацій: коли він повертався в Женеву (після лікування - В.М.), він продовжував керувати виданням партійного органу" [5.-C.289-290].
Автор некролога залишився за кордоном після недовгого перебування на Батьківщині у розпал революції не в останню чергу теж з причини негараздів зі здоров'ям. Один із найстарших діячів визвольного руху, учасник ще "ходіння в народ" Л. Шишко у 1904-1905 рр. входив до складу ЦК ПСР. Раптова відстороненість від активного партійного життя в умовах еміграції періоду, що розглядається, переживалася ним дуже важко, навіювала песимістичні настрої. У приватному листі товаришу, датованому першою половиною 1907 р., Л. Шишко нарікав: "Живу невиразно, непевними враженнями від російських справ. Іноді здається, що справа (революційна) затягується, не може перейти досягнутої межі й тоді стає тривожно... Як би хотілося знову бути у колі товаришів і знову жити спільною думкою й спільними враженнями. Важкий тепер час. Давно вже нема ознак масової підтримки руху, й партії доводиться жити своїми кадрами при таких обставинах, коли треба відчувати за собою сили" [6.-C.33].
Про Х. Житловського зразка 1906 р. як про есера доводиться писати вже з істотним застереженням. Його захопила ідея створення єврейської соціалістичної робітничої партії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСР У 1906 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1907 року

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок