Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Структура поминальної обрядовості східних слов'ян- язичників раннього середньовіччя

Структура поминальної обрядовості східних слов'ян- язичників раннього середньовіччя

Назва:
Структура поминальної обрядовості східних слов'ян- язичників раннього середньовіччя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,46 KB
Завантажень:
221
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УДК 393 (477) "375/1492"
Козлов М.М., Миколаївський державний університет
Структура поминальної обрядовості східних слов'ян- язичників раннього середньовіччя
У статті детально досліджуються обряди та вірування наших предків дохристиянської доби, пов 'язані з поминальним обрядовим комплексом
The article gives a detailed description of ceremonies and faiths of our ancestors in the pre-Christian period, connected with funeral rites.Актуальність проблеми реконструкції стародавніх обрядових язичницьких комплексів визначається цінністю її для осмислення як проблем середньовічної історії України, так і більш глибокого пізнання духовного світу тогочасної людини. Тема східнослов'янських поминальних звичаїв, обрядів та вірувань дохристиянської доби досі залишається малодослідженою і у спеціальних наукових працях комплексно не розглядалася. Разом з тим окремі її аспекти в різні часи привертали увагу вчених - представників різних гуманітарних дисциплін.
Однією з найбільш значних праць серед тих, що були присвячені даній темі є, наприклад, монографія українського філолога О.А.Потебні, у якій вчений розглянув і таку серйозну наукову проблему, як співвідношення деяких ранньосло- в'янських термінів та язичницького міфу про посмертне життя людини [1]. Проблема ранньо- слов'янської поминальної обрядовості була розглянута О.О.Котляревським. У дослідженні подається характеристика не лише поховальних звичаїв, а й таких аспектів ранньослов'янських посмертних уявлень як поминальна страва, тризна, місцезнаходження та структура "небесного світу" [2]. Твори Б.О.Рибакова збагатили історіографічну базу вивчення слов'янського язичництва. Його наукові теорії та концепції зберігають свою цінність до нашого часу. Зокрема, об'єктом уваги цього дослідника стали важливі аспекти язичницьких поминальних вірувань, які пов'язані з так званими залежними мерцями [3].
Слід особливо відзначити ряд публікацій О.ПМоці, у яких автор проаналізував східнослов'янську язичницьку і ранньохристиянську поминальну обрядовість, а також запропонував принципово нову, на відміну від загальноприйнятої, концепцію уявлень про так званих "небезпечних небіжчиків" [4]. Таким чином, можна зробити висновок: незважаючи на той факт, що дослідники різних напрямків гуманітарних наук торкалися даної проблеми у своїх працях, комплексне наукове дослідження теми, поставленої у даній праці, в наш час відсутнє. Тому автор даної статті ставить своєю метою дати реконструкцію ранньословЕнського язичницького поминального комплексу. У праці вперше визначено, що для східнослов'янської традиції було характерне дуалістичне ставлення до смерті, що знайшло своє висвітлення, зокрема, в поминальному ритуальному комплексі.
Основою язичницького східнослов'янського світогляду був культ пращурів, який залишив свій відбиток в обрядовому поминальному комплексі дохристиянської доби. Вшанування померлих пращурів - як берегинь, так і упирів - навіть ранньохристиянські літописці відносять до найбільш давньої та авторитетної складової частини слов'янського язичництва. Так, невідомий автор слов'янської вставки до "Слова Григорія Богослова про ідолів", джерелі XI ст., розповідає, що раніше, ніж Роду, рожаницям та Перуну, слов'яни поклонялися мерцям - упирям та берегиням [5].
Метою язичницького поминального культу полягала в тому, щоб змилостивити померлого за допомогою жертви та звернути його увагу на існуючі у громаді проблеми, попросити допомоги, ради у складному питанні і таке інше.
В цілому поминальний етап східнослов'янської поховальної обрядовості можна розділити на дві окремі групи обрядів. До першої групи входять ритуальні дії для вшанування пам'яті конкретної, нещодавно померлої людини. Звичайно, ці обряди мали місце у певні дні, пов'язані з датою смерті небіжчика. До другої групи звичаїв можна віднести ті з них, об'єктом яких були всі померлі пращури. Вони, звичайно, мали місце у східних слов'ян тоді, коли зростала їх залежність від природних стихій (дощу, сонця, родючості землі і т.ін.).
На жаль, в писемних джерелах міститься дуже мало даних відносно поминальних звичаїв східних слов'ян, пов'язаних зі смертю конкретної людини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Структура поминальної обрядовості східних слов'ян- язичників раннього середньовіччя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок