Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати реферат на тему: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

Загрузка...

Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття / сторінка 10

Назва:
Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,87 KB
Завантажень:
95
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Підозри Вейделя підтверджувались тим, що в означений період караули його полку затримали 11 запорожців, які, не маючи паспортів, самовільно повертались від армії на Січ.
Виконуючи бойові завдання спільно з іншими козацькими формуваннями, запорожці виявляли непослух і навіть фізично розправлялися з начальниками, які очолювали зведені загони. Так, у жовтні 1736 року під час пошуку запорожцями був убитий кременчуцький сотник Ковальчук. Російське командування було змушене постійно повторювати Кошу свої накази і вимоги. 23 листопада 1736 року Мініх писав до iмператриці: “А что касается до разведывания о выходе татарских партий и учинения над ними поиску запорожских казаков, то о том к запорожскому кошевому атаману более 20-ти раз, сначала моего от Перекопи возвращения, было предлагаемо и, в бытность кошевого в Лубнах, персонально ему о том предъявлено и ныне по силе вашего величества указу, наикрепчайше подтверждено. Токмо такого исполнения, как от армии вашего величества требовать и их строго принуждать к тому невозможно по их вольности, ибо они и своего кошевого отамана слушают мало, а одному ему сделать нечего”.
Окрім низького рівня дисципліни, російський уряд турбували і наїзди запорозьких ватаг на маєтки польської шляхти на Правобережній Україні, що входила до складу Речі Посполитої. У жовтні 1736 року усіх запорожців, що перебували в межах Речі Посполитої, було затримано польськими властями. З приводу цього до Мініха надійшли листи від коронного гетьмана Потоцького і литовського гетьмана Вишневецького. За міркуваннями Мініха, це було провокацією з боку польських магнатів, які були в таємному союзі з турецьким урядом. Метою провокації була компрометація запорожців перед російською iмператрицею, щоб викликати ряд каральних заходів з боку Петербурга. Все це мало відвернути запорожців від Росії і знову зорієнтувати на Туреччину та Крим.
З приводу арешту запорожців Кіш письмово звернувся до графа Потоцького з проханням звільнити козаків. Не діждавшись відповіді, запорожці вдруге писали Потоцькому:”Дивуемося з Вас – пану не по малу и посылаем до вас карту, ради известия нам жодное не дал ни в добры, ни в лихи способ. А теперь повторне посылаем от Войска Запорожского по тех казаков, которых безвыннэ побрали естэ: верните ж в добры способ! А ежели не вернёте, то ставтеся з нами в поле по рыцарску или где полвек. А мы готовы стати зараз одностайне видитись в очи. А ежели на згоду хочете с нами, посылайте ж казака нашего невольника для имоверности, певно в тот час вере поимем вам. При том пишем и ознаменуем, дабы на сю сторону не посылали никакою мерою ни жолнёров, ни мужиков поправлять. От сего часу будем ловить и неволить, как и вы, и отсылать к своим панам”. Проте, яким би цікавим для історії не був цей лист, цілком ймовірно, що він є фальшивкою, сфабрикованою у канцелярії графа Потоцького, оскільки саме він відіслав цього листа Мініху, щоб той передав його до рук iмператриці. До того ж, лист був підписаний одним словом – “Запорожці”, чого просто не могло бути, якби він був і справді написаний у Запорозькому Коші.
9 червня 1737 року Мініх доповідав iмператриці, що кошовий отаман Іван Малашевич визнав, що одна з партій запорожців без відома Коша ходила в Польщу “для разорения тамошних обывателей”. Але в умовах Очаківського походу розслідувати дану справу не було можливості. 20 червня під час походу помер і сам Іван Малашевич, після чого запорожці, які були при армії з тілом кошового отамана, повернулись на Січ. Ще в лютому 1737 року між Мініхом і Потоцьким була досягнута домовленість про обмін запорожців на польських солдатів-дезертирів, пійманих росіянами на Лівобережжі. Мініх не мав бажання ускладнювати стосунки з польськими властями, оскільки через територію Речі Посполитої мав пролягати шлях російської армії до Бесарабії. В той же час Мініх не вдався до репресивних заходів щодо запорожців, і розслідування з приводу “шкод” у Польщі залишилось без наслідків. Процес повернення затриманих Потоцьким запорожців тривав до кінця 1738 року.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок