Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

Загрузка...

Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття / сторінка 2

Назва:
Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,87 KB
Завантажень:
95
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Але, як виявилось, російський уряд не мав серйозного наміру розпочинати бойові дії проти татар ні в 1734, ні в 1735 році. Росіяни чекали на те, що татарські орди намагатимуться витіснити запорожців у межі Російської держави. Проте татари вели себе досить спокійно і не виказували намірів розправи над козаками. Більше того, татарська верхівка не полишала думки повернути запорожців на свій бік. Турецький уряд, у свою чергу, задіяв для цього Пилипа Орлика. Певне затишшя дозволило запорожцям виконати доручення Вейсбаха щодо таємних розвідувань у Криму по з`ясуванню намірів хана щодо походів у Персію або Польщу.
У вересні 1735 року помер київський генерал-губернатор граф Вейсбах. Його наступником було призначено генерал – лейтенанта М. Леонтьєва, у відання якого від Вейсбаха перейшла Українська укріплена лінія і Запорозька Січ. За діями Запорозького війська було посилено контроль. Особливу увагу Леонтьєв приділяв стосункам запорожців з татарами. 2 грудня від президента воєнної колегії генерал-фельдмаршала графа Б. Мініха на Сiч було надіслано ордер, за яким запорожцям заборонялося проводити експедиції проти татар. За ордером Мініха від 4 січня 1736 року, Запорозький Кіш мав своїм завданням схиляти татар під російську протекцію. Після офіційного оголошення Росією війни Туреччині, що сталося 12 квітня 1736 року, Запорозьке військо увійшло до складу Дніпровської армії, яку очолив граф Мініх. Від цього часу і до кінця війни усі дії запорожців визначалися вказівками Мініха.
Напередодні кампанії 1737 року турецьке командування знову спробувало схилити запорожців на свій бік. 4 травня 1737 року на Січ прибули два запорожцi, які декілька років перебували в турецькому полоні, і заявили, що їх з Бендер відпустив сераскер Абдула – паша і передав ними листа кошовому отаману Івану Малашевичу. І. Малашевич, не відкриваючи листа, відправив його разом з прибулими козаками до Мініха. У листі до кошового сераскер писав, що запорожці і досі знаходяться під владою кримського хана, а отже, і Порти, і що вони даремно стали на бiк Росії, оскільки землі, які займає Запорозьке військо, належать султану, і всі укріплення зведено козаками на цих землях незаконно. З огляду на це, сераскер наказував запорожцям залишити володіння кримського хана і перейти в межі Російської імперії, оскільки вони, внаслідок своєї неспокійної вдачі, постійно дають привід для непорозумінь між обома державами. Далі сераскер наголошував: якщо запорожці не мають наміру повернутися під владу кримського хана і залишаться в межах його володінь, то всі вони будуть знищені. 6 травня 1737 року в ордері до Івана Малашевича граф Мініх висловив подяку за те, що той не відкрив листа сераскера. Разом з тим, кошовому отаману ставилось в обов`язок не вступати ні в яку переписку з ворогом і всі надіслані у Кіш ворожі листи відсилати до штабу армії.
На початку 1739 року Пилип Орлик через своїх агентів намагався відновити переписку iз Запорозьким Кошем. Але листи Орлика до свого агента в Польщі Сави Чаленка були перехоплені росіянами. З огляду на це, граф Мініх в ордерах до кошового отамана Якова Тукала обіцяв винагороду за передачу листів Орлика, якщо такі будуть прислані на Січ. 4 травня 1739 року Яків Тукало заарештував щойно прибулого від Чаленка на Сiч козака Федора Легаря, при якому був лист Орлика до запорожців. Того ж дня кошовий отаман, не читаючи листа, відіслав його разом iз заарештованим Федором Легарем до Мініха. 6 травня 1739 року з приводу передачі кошовим отаманом листа Орлика Мініх писав iмператриці: “И понеже от запорожских казаков уже дважды таковая верность учинена, то потому, всемилостивейшая государыня, крепко уповаю, что оные запорожские казаки в своей верности к вашему императорскому величеству непоколебимо пребывают”.
Вище росiйське командування знайомило запорозьку верхівку iз стратегічними планами i в рядi випадкiв зверталося до неї за порадами. Так, 30 квітня 1736 року в таборі біля Кам`яного Затону генерал-лейтенант Леонтьєв, генерал-майор Шпігель і генерал-майор Штофель обговорювали маршрут армії до Криму з кошовим отаманом Іваном Малашевичем, військовим писарем Нестеровичем та військовими старшинами Іваном Білицьким і Павлом Федоровим.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок