Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Безкоштовно реферат скачати: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

Загрузка...

Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття / сторінка 9

Назва:
Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,87 KB
Завантажень:
95
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
В цей же час почався масовий відхід козаків iз Запорожжя на Гетьманщину, де їм була визначена для поселення територія Миргородського полку, очолюваного лівобережним полковником Василем Капністом. На протести Запорозького Коша з цього приводу російське командування не звертало жодної уваги, оскільки в переселенні запорожців на Україну була зацікавлена сама iмператриця. До того ж, і самі переселенці не бажали повертатись на Запорожжя. На 1739 рiк у складі Миргородського полку налічувалось 550 запорожців, які в 1737 році на Лівобережжі завели сім`ї.
Для того, щоб зацікавити запорожців до походів у складі російської армії, російське командування розпускало чутки, що начебто запорозьке військо буде відряджене до Польщі для дій проти збройної опозиції польських магнатів королю Августу ІІІ Фридрику. В донесенні до iмператриці від 27 квітня 1737 року стосовно запорожців Мініх писав: ”И понеже им до ныне неизвестно, куда армия вашего величества следовать имеет, то я как мог от многих их вразуметь, что они в таком мнении состоят, будто в Польшу оный поход быть имеет, к чему они весьма желательны и охотны: и для того надеюсь, и в походе их будет довольнее”.
З кожною наступною воєнною кампанією кількість запорожців, що приймали участь у походах російської армії, поступово зменшувалась. Так, в кампанії 1736 року взяло участь до 6000 запорожців, в кампанії 1737 року – до 5000, в кампанії 1738 року – до 4000 і в кампанії 1739 року – лише 3000. Причиною цьому були: масове ухилення козаків від воєнної служби, розорення козаків і неспроможність власним коштом забезпечити себе необхідним спорядженням, велика смертність внаслідок епідемій чуми і переселення частини козаків на Лівобережжя.
Протягом всього періоду війни загальна чисельність Запорозького війська російському командуванню відомою не була. Так, в донесенні до iмператриці від 19 червня 1737 року Мініх писав, що запорожці “в неоднократных своих письмах упоминали, сколько сильны выступили, сколько им собрать было возможно, яко по их важности известным числом никогда быть не могут, за непрестанные в разные места разъезды, однако ж по прибытии их к здешней армии от времени до времени число их прибавляется”.
Під час походів російської армії в межі Кримського ханства рядових запорожців командування задіювало для кур`єрської служби. Так, 31 березня 1736 року в реляції до iмператриці Мініх писав: “Я с сею реляциею нарочного из посланных кабинет-курьеров отправить не мог, за опасностью от шатающихся назади татар, ибо оные татары с теми, кои в их руки попадуться, зело не милостиво поступают, а уповаю со всеподданейшею обстоятельного обо всём реляцию одного курьера отправить вскоре вперёд. А ныне сию реляцию отправил, за опасностью, ночным временем с добрыми запорожскими двуконь казаками и уповаю, что сие дойти может рук вашего величества верно”. В наступній реляції від 8 червня 1736 року Мініх писав, що він “снова послал за опасностью письма запорожскими казаками”. В 1738 році під час Дністровського походу армії Мініха запорожці були “не без услуг против неприятеля и для препровождения курьеров весьма не безуспешны”. Отже, якщо верховне командування армії доручало запорожцям кореспонденцію, адресовану iмператриці, можна стверджувати, що запорожці, як складова частина іррегулярних військ Російської держави, були на досить високому рахунку і користувались довірою уряду. Звісно, повною ця довіра бути не могла.
У ході війни серед козацьких формувань Російської iмперії Запорозьке військо відзначалося найнижчим рівнем дисципліни. Так, 15 червня 1736 року з-під Кінбурна генерал-лейтенант Леонтьєв доповідав у штаб армії про те, що чимало запорожців самовільно залишило його корпус і повернулось на Січ. 17 червня того ж року полковник Вейдель повідомив генерал-майора Леслі про випадки нічних крадіжок полкових коней запорожцями, які були переодягнені татарами. Відносно своїх підозр щодо запорожців Вейдель аргументував тим, що “татарам не есть резон, ведая, яко тут стоят полки и везде имеются караулы, так малолюдно подъезжать”.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок