Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

Назва:
Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,87 KB
Завантажень:
95
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему:
Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття


В українській історіографії участь запорозького козацтва в російсько-турецькій війні 1735-1739 років залишається мало дослідженою темою. Сучасники тих подій – С.Мишецький, С.Зарульський, В.Чернявський і О.Рiгельман, описуючи Запорозьку Січ і життя запорожців, на превеликий жаль, не приділили належної уваги воєнним подіям. Ряд дослідників,таких, як Д.Н.Бантиш-Каменський, А.О.Скальковський, А.Ф.Кащенко, О.М.Апанович, В.О.Голобуцький, О.А.Репан, в різні часи торкалися теми участі запорозького козацтва в російсько-турецькій війні 1735-1739 років. Але то були лише фрагментарні згадки, побудовані на основі окремих документів.
Цілісну картину неможливо уявити без детальної реконструкції і аналізу подій. Стратегія, оперативне мистецтво і тактика, як складові частини воєнного мистецтва, перебувають у найтіснішому взаємозв’язку з іншими елементами воєнної справи: комплектуванням, озброєнням, забезпеченням, бойовою підготовкою тощо. Отже, при дослідженні війн і воєнного мистецтва фактична сторона подій має бути з точністю відтворена. Крім того, мають бути враховані усі історичні умови, за яких ці події відбувались, що і мав на меті у ході свого дослідження автор даного доробку.
У 1734 році після 25-річного перебування під владою кримського хана Запорозьке військо повернулось під російську протекцію. В березні запорожці заснували Січ на річці Підпільній, а в жовтні були приведені до присяги. Умовами договору, який Запорозький Кіш підписав у Лубнах з російською стороною, визначалося, що всі вини і зради запорозьких козаків проти Росії піддаються повному забуттю; жити запорожцям в місцях, де в 1709 році зруйновані їх помешкання; користуватися промислами, як рибними ловами на Дніпрі, так і мисливством на звірину в степах, від російських кордонів без перешкод; мати їм чиновників по існуючому на той час у них звичаю; залишатися їм вірними російському престолу і бути на сторожі кордонів Російської держави; підпорядковуватися головному в Україні генералу; отримувати за службу щорічно платню в 20.000 карбованців на все військо.
Питання про землі, що мали відійти до Запорозького війська і які з 1711 року (а офіційно з 1714 року) належали Кримському ханству, повинно було вирішитися у ході війни між Росією і Туреччиною. У 1734 році запорожці розраховували повернути права на землі за допомогою російської зброї. Iнакше повертатись під російську протекцію запорожцям просто не було сенсу. З моменту підписання умов договору і складання присяги запорожці фактично увійшли до складу збройних сил Російської держави, але до припинення бойових дій між воюючими сторонами в 1739 році Запорозьке військо не мало прав на володіння землями, що належали йому до 1709 (1714) року. Після того, як 18 вересня 1739 року в Бєлграді воюючі сторони уклали мирний трактат, який у жовтні був доповнений Нісською конвенцією, а в грудні затверджений у Константинополі, територія Запорозьких вольностей офіційно відійшла від Османської iмперії до Росії. Приймаючи запорожців на службу, царський уряд керувався міркуваннями щодо майбутньої війни з Туреччиною, до якої Росія старанно готувалася. Повернення запорожців в російське підданство було вдалим політичним заходом Петербурга. Російське командування цікавила не воєнна сила запорожців, а насамперед той досвід, якого ті набули, перебуваючи чверть століття в межах Кримського ханства.
Відразу ж після переходу Запорозького війська в російське підданство уряд залучив козаків до розвідувальної служби. 19 квітня 1734 року київський генерал-губернатор граф Й.Вейсбах у листі до кошового отамана Івана Малашевича писав про необхідність розвідування намірів татар і про можливість бойових дій запорожців проти Криму. В ордерах Вейсбаха від 20 травня та 9 вересня 1734 року Запорозькому війську пропонувалося готуватися до походів у складі російської армії в Польщу і Крим. З жовтня 1734 по квітень 1735 року Запорозьке військо виконувало розвідувальну та прикордонно-сторожову службу і було в готовності як до татарських нападів, так і до походів, запропонованих Вейсбахом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Запорізьке військо у другій половині 30-х років ХVІІІ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок