Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ТЕСТАМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ФАМІЛЬНИХ АРХІВІВ

ТЕСТАМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ФАМІЛЬНИХ АРХІВІВ

Назва:
ТЕСТАМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ФАМІЛЬНИХ АРХІВІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,92 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
О. В. Кривошея
ТЕСТАМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ФАМІЛЬНИХ АРХІВІВ
Фамільні архіви розкривають між нами повсякденне життя наших пращурів; через документи, які зберігаються в них, ми можемо дізнатися не тільки про життя декількох поколінь тієї чи іншої родини чи навіть усього найвищого суспільного стану, але й про історію України.
Як правило, родинні збірки були рукописними і включали в себе переважно правові акти на різного роду земельні володіння. Також сюди входили матеріали судових справ, метричні документи, листування, документи про службову діяльність. Не останнє місце серед них займали і тестаменти, які відігравали ключову роль у безконфліктному розподілі майна поміж спадкоємцями у той багатий на суперечки майнового характеру час.
Г. Папакін нарахував 114 фамільних архівів української лівобережної старшини другої половини XVII - початку ХХ ст. [1, с.214], але, на жаль, доля більшості з них невідома.
Приватно-правові акти (від латинського "actus" - офіційний документ) складалися приватними особами й були вільним волевиявленням з різних питань. Вони мали регулювати земельні, матеріально-грошові, сімейні та інші відносини між ними. За видовою ознакою документи цієї групи дуже різноманітні: це і купчі, що стверджували купівлю земель та маєтностей; і закладні, що засвідчували в присутності свідків закладення під позику землю чи майно, і роздільні, що зазначали поділ майна чи грошей між приватними особами, насамперед родичами; і полюбовні, в яких відображалася добровільна домовленість між родичами про розподіл землі чи майна; і відпускні, які засвідчували добровільне звільнення селянина поміщиком від залежності чи з кріпацтва, арендні, що регулювали обов'язки орендатора перед власником села чи маєтку; і духовні [2, с.41], які регламентували порядок отримання спадку за заповітом, та були спрямовані, насамперед, на збереження миру між спадкоємцями та претендентами на спадщину після смерті заповідача. У духівницях перераховувалося як рухоме, так і нерухоме майно, яке належало заповідачу, зі вказівкою, що саме мав отримати той чи інший родич. Незаперечною є думка про високу репрезентативність тестаментів для генеалогічних досліджень, адже в них "простежується вся система родинних зв'язків" [1, с.265].
У значній частині заповідних актів можна зустріти відомості про майнові конфлікти, а також про суперечки (ще за життя заповідача) майнового та немайнового характеру поміж родичами або сторонніми зацікавленими особами (найчастіше боржниками чи кредиторами). Ця інформація є різноплановою, оскільки зафіксовані в тестаментах конфлікти на момент складання документа перебували на різних стадіях розвитку. Інші конфлікти породжувалися самим укладанням заповіту і мали розвиток у майбутньому, наслідком чого могли стати оскарження духівниць та невиконання останньої волі заповідача.
Зміст тестаменту залежав від матеріального становища заповідача, характеру його діяльності, а також особистого характеру. Тому, при загальному стандартному оформленні документа, духівниці відрізняються одна від одної.
Спробуємо проаналізувати тестаменти, які знаходились в деяких родинних збірках.
У родинних паперах Сулим, Скоруп та Войцехович збереглися тестаменти вдови генерального хорунжого Івана Сулими Марії Полуботківни [3, с.48-55], Григорія Дем'яновича Скорупи [3, с.223- 225], Марини Григорівни Єсимонтовської, уродженої Скорупи [3, с.247-249], Ганни Іванівни Войцехович, уродженої Чарниш [3, с.278-280].
В останній день січня 1728 р. у власному домі в с. Сулиминцях склала заповітний акт вдова генерального хорунжого Івана Федоровича Сулими [4, с.52] (? - 1721), донька переяславського полковника Марія Леонтіївна Полуботко. У документі вона дала розпорядження стосовно сорокоусту [5, арк.161], а також відписала своїй меншій доньці Марфі Тарасовичовій худобу [3, с.50], іншим донькам не заповіла нічого, а вказала на те, що вони раніше все уже отримали. Своїм 4 онукам - донькам померлого старшого сина Федора - 2 хутори (Попереченський у Стародубському полку з ґрунтом, гаями, полями, сіножатями, млином на р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ТЕСТАМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ФАМІЛЬНИХ АРХІВІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок