Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр.

Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр.

Назва:
Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,22 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр.


Глибока соціально-економічна криза суспільства в Україні 90-х рр. ХХ століття не обійшла аграрний сектор економіки, вкрай загострила катастрофічні для села явища в соціально-економічній сфері. Ці проблеми мали свої корені ще у радянський період історії держави. Актуальність проблеми посилюється тим, що вивчення соціально-економічного становища сільських жінок – необхідна умова для практичних зрушень у вирішенні питання суттєвої зміни становища селянок. Сутність поняття „умови праці” полягає в тому, що воно містить в собі соціальні, економічні, технічні, організаційні, природні умови трудового процесу. В сукупності вони сприяють розкриттю і розвитку фізичних і розумових здібностей кожного з учасників виробництва, їх особистісних характеристик.
Характерною особливістю соціального статусу жінок взагалі, в тому числі і селянок, був багатофункціональний за змістом характер їх діяльності в основних сферах життя суспільства. З початку утворення радянської державі у короткій термін було вирішено поставлене керівництвом СРСР завдання по залученню жінок в сферу суспільної праці. За 70 років радянської влади сформувався новий образ жінки — трудівниці, матері, громадянки соціалістичної держави. Селянки в радянський період трудилися у колгоспах і радгоспах, брали участь в суспільно-політичному житті, разом з тим зростала їх самосвідомість. Образи радянських жінок-колгоспниць зображалися як привабливі і сильні жінки, що навіки порвали зі своїм безправним минулим. Про них писали книги, знімали фільми, газети поміщали портрети стахановок і ударниць. Вони привертали до себе загальну увагу, примушували говорити про свої проблеми. Особливо, якщо показували виключно високі трудові рекорди.
Таким чином, у Радянському Союзі в 80-і рр. жінки посідали перше місце у світі за рівнем зайнятості, що можна поясніти екстенсивним характером радянської економіки, для якої була характерна потреба в багаточисельні робочих руках при відсутності передових технологій. Отже, за статистичними даними на початок 1979 р. в сільській місцевості проживали 53,4 % (51,4 млн.) жінок від загальної кількості всього населення СРСР, та 55,4 % жінок відносно загальної кількості значилися селянками в УРСР [1]. До того ж в самому господарстві трудові ролі були розподілені так, що на жінок деколи лягало неприпустимо важке навантаження.
Можна стверджувати, що сільські жінки не витримували четвертний тягар, який змушені були нести: по-перше, вони працювали як наймані працівники в сільськогосподарських підприємствах; по-друге, трудилися в особистих підсобних господарствах; по-третє, виконували домашню роботу та, по-четверте, доглядали та виховували дітей. Статистичні дані показують, що частка сільського населення безумовно зменшувалося, в порівнянні з 1970 р. у 1979 р. на 0,6 %, та ще на 0,8 % у 1989 р., що складало понад 20 років 2, 8 % [2].
Гострота проблеми для поєднання жінкою соціальних ролей, на жаль, не усвідомлювалася суспільством, яке не віддавало звіт в тому, до яких невиправних наслідків для сьогодення і майбутніх поколінь може привести зневажливе ставлення до жінки.
Наскільки ж деформовано було свідомість людей, якщо в суспільстві того часу «звиклися» з фактом, що на важких фізичних роботах було зайнято понад 150 тисяч жінок, зокрема, по Держагропрому СРСР - 120 тисяч! [3]. У деяких галузях норма вироблення у жінок і чоловіків була однакова, при нормуванні навантажень жіночий чинник не враховувався.
Сама трудомістка галузь в системі АПК — молочне скотарство, де виробничі процеси були менш механізовані, ніж у рослинництві, хоча стаціонарність робіт створювала для цього сприятливіші умови. Величина перевантажного дояркою за зміну тягарю складала близько 3 тонн за зміну. Маса вантажу, що одночасно піднімався нею, коливалася від 5 до 40 кг, при чому зона робочої дії була від 30 до 150 метрів. Опитування, проведене ВННИОТСХ, дало наступні результати: 75 % доярок були незадоволені умовами праці, 86 % - режимом роботи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Зміни умов праці жінок в сільському господарстві України протягом 1979–1991 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок