Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Питання української автономії на «великому зібранні» Законодавчої комісії

Питання української автономії на «великому зібранні» Законодавчої комісії

Назва:
Питання української автономії на «великому зібранні» Законодавчої комісії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,06 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему:
Питання української автономії на «великому зібранні» Законодавчої комісії


30 липня 1767 р. Катерина з помпезними урочистостями відкрила перше засідання Законодавчої комісії у Москві. Після завершення вступних церемоній Катерина у згоді із зібранням призначила головуючого — військового А.І. Бібікова, який підпорядковувався генеральному прокуророві А.А. Вяземському. Потім депутати обрали комітет з п’ятьох осіб, що мав контролювати роботу численних підкомітетів та координувати її з роботою великого зібрання («большого собрания»). Як передбачалося процедурою, виробленою Катериною, «велике зібрання» повинно було розглянути російські закони та запропонувати реформи відповідному підкомітетові, який потім готував проекти нових законів, що поверталися до «великого зібрання» на вивчення. В разі затвердження пропоновані закони передавалися до сенату, колегій і, врешті-решт, до імператриці для остаточної апробації 1.
Процедури самі по собі не були чіткими, а брак парламентської традиції спричинив додаткові непорозуміння. Спочатку ніхто не знав, що депутати мають робити з тими наказами, які вони привезли на комісію. Пізніше їх передали до відповідних підкомітетів, але, поки не був вироблений порядок денний, їх просто зачитували на засіданні генеральної асамблеї 2. Оратори дуже часто без особливих причин перескакували від одної теми до іншої, причому головуючий цьому не перешкоджав. Жодне питання не ставилося навіть на формальне голосування. Якщо делегати обурювалися з приводу якогось питання, що саме викладалося, вони могли висловити своє незадоволення, тільки отримавши слово. Як писав В.І. Сергєєвич, «ЗасЂданія большого собранія были превращены въ совершенно безцЂльную читальню и говорильню» 3.
Попри таке судження Сергєєвича, «велике зібрання» та різноманітні підкомітети все ж таки намагалися виробити таке законодавство, яке б зреформувало уряд і суспільство Росії. Нерідко асамблея перетворювалася в арену гарячих дебатів про майбутнє Російської імперії, включно з правами і свободами автономних земель. Фактично це було перше питання, яке уряд подав на розгляд п’яти членів комітету. Після прочитання «Наказу» генеральний прокурор В’яземський поставив таке питання: «Оскільки Російська держава — наскільки це стосується її законів — поділена на три частини: Великоросію, Малоросію та Лівонію і кожна урядує згідно зі своїми власними законами, чи необхідно це буде в майбутньому?» Хоч як це було прикро для Вяземського й уряду, комітет відповідав: так, необхідно 4. В результаті генеральна асамблея та підкомітети почали насамперед розглядати тільки російські закони.
Така зміна подій могла лише задовольнити 29 депутатів від Гетьманщини — десятьох шляхтичів, десятьох міщан і дев’ятьох козаків. У цілому українські депутати не брали участі в дискусіях «великого зібрання» й відповідали тільки на відкриті зазіхання на свої права та прерогативи 5.
Така стримана поведінка повністю узгоджувалася з позицією, яку еліта висловила перед виборами до Законодавчої комісії: представники Гетьманщини поїдуть на асамблею тільки для того, щоб захищати «малоросійські права та свободи».
На думку Рум’янцева, провідним лідером опозиції в Гетьманщині був Іван Михайлович Скоропадський. Він походив з однієї з найвидатніших українських родин Скоропадських. Іван Скоропадський свого часу був гетьманом (1708—1722); мати була дочкою гетьмана Данила Апостола (1727—1734); а батько — полковником Чернігівського полку 1. Іван Михайлович Скоропадський навчався у Київській академії, пізніше — в університеті Бреслау (Вроцлав) 2. Повернувшись з Європи в Гетьманщину, він став генеральним осавулом та брав активну участь у суспільному житті 3.
Генерал-губернатор дуже занепокоївся, коли Івана Скоропадського in absentia обрали депутатом від чотирьох різних округів. У своєму другому донесенні про вибори Рум’янцев висловлював сумніви щодо того, чи Скоропадський як обраний від Чернігова депутат погодиться з моделлю проурядового наказу: «Сумневаюсь толко чтобъ отъ черниговскаго полку выбранной депутатъ, генералной асаулъ Скуропатской, сей наказъ принять, и по немъ ходатайствовать согласился, в разсужденіи ево извЂстныхъ мне сентиментовъ, ибо при всехъ наукахъ и в чужихъ краяхъ обращенияхъ остался в немъ казакъ, в прямомъ своемъ лице» 4.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Питання української автономії на «великому зібранні» Законодавчої комісії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок