Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Види господарської діяльності українців

Види господарської діяльності українців

Назва:
Види господарської діяльності українців
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,72 KB
Завантажень:
258
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Види господарської діяльності українців


ЗМІСТ
Землеробство ................................................................................... 3 ст.
Міри землі ......................................................................................... 4 ст.
Землеробські знаряддя .................................................................. 4 ст.
Скотарство ......................................................................................... 6 ст.
Птахівництво ...................................................................................... 8 ст.
Бджільництво ..................................................................................... 8 ст.
Рибальство ......................................................................................... 9 ст.
 
 
ЗЕМЛЕРОБСТВО
 
Землеробство – головний вид традиційної діяльності українців – нації зі стародавньою високорозвиненою землеробською культурою. Наші предки мали значні досягнення у народній агротехніці, користувалися широким колом землеробських знарядь. На Україні були розвинуті усі галузі землеробства – хліборобство, городництво, садівництво, а присадибне садівництво являло собою найхарактернішу рису кожного господарства.
Українські селяни здавна вміли прищеплювати дерева й вивели цим способом багато місцевих сортів яблук, що характеризувалися ніжним смаком, високою врожайністю, холодостійкістю тощо. Деякі сорти (фунтівка, або апорт, книш) вражали своєю вагою – до 600 г. Україна славилася багатьма сортами чудових груш: глива, бера, дуля, глек, іллінка, бабка та ін. Поділля та Полтавщина здавна відомі своїми сливовими садами. Не випадково ряд порід садових дерев були вивезені на початку ХХ ст. з України до Америки.
Догляд за садом, за традицією, був у компетенції чоловіків. Городництвом же займалися жінки. Вонм готували посівний матеріал та розсаду, засівали та висаджували городні культури, доглядали за ними. Крім традиційно східнослов’янських культур, приблизно з XVI ст. на Україні почали вирощувати кавуни. Особливо славилися херсонські кавуни, які продавали не тільки в Україні, а й за кордоном – в Росії та інших країнах. У першій половині ХІХ ст. у південних районах з’явилися помідори, які згодом поширилися по всій території. Тоді ж почалося культивування бакдажанів та перцю. Город української господині не можна було уявити без соняшників та кукурудзи, завезеної до Європи з Америки.
Та все ж провідною галуззю землеробства на Україні було хліборобство, яке ще за часів Київської Русі набуло високорозвиненого характеру. Українці знали кілька його систем. Найбільш стародавньою була вирубно-вогнева система, пов’язана з вирубкою та спаленням ділянок у лісі. Іншою системою, що в ХІХ ст. також існувала як пережиток, була перелогова. Найбільш поширеною на ХІХ – початок ХХ ст. системою було трипілля.
ВИРУБНО-ВОГНЕВА СИСТЕМА – одна з най стародавніших форм використання землі, спричинена наявністю великих лісових масивів. На обраній для обробітку ділянці лісу вирубували дерева й кущі і після підсихання спалювали. Очищену ділянку (пасіку), розпушували мотиками чи заступами і засівали.
ПЕРЕЛОГОВА СИСТЕМА – один із традиційних ранніх способів раціонального використання землі при сільськогосподарському виробництві. Після оранки лан протягом кількох років засівали зерновими – просом, житом, пшеницею тощо, а після виснаження грунту залишали для „відпочинку” – природного відтворення родючості.
ТРИПІЛЛЯ – найбільш поширена у ХІХ – на початку ХХ ст. система хліборобства українців. При трипіллі придатна для обробітку земля ділилася громадою на три частини. Одна відводилася під озимі культури, друга – під ярові, а третя залишалася парувати, використовуючись протягом весняно-літнього сезону як громадське пасовисько. На перших двох частинах землі кожному господарству відводилася певна ділянка. Наступного року пасовисько з осені засівалося озиминою, на ланах, що були під озиминою, сіяли ярові, а рілля, що перебувала під яровими, залишалася під пасовисько.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Види господарської діяльності українців

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок