Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ У ХХ СТ.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ У ХХ СТ.

Назва:
ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ У ХХ СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,94 KB
Завантажень:
345
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Т.В. Грушова
ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ У ХХ СТ.
Сьогодні майже всі протестантські рухи в Україні здійснюють спробу реконструювати історію своїх культів у країні; стверджують про їх автохтонність, акцентуючи увагу на тому, що протестантизм органічно поєднується з менталітетом нації. Протестантські дослідники відшукують зв'язок між протестантизмом і розвитком української національної ідеї. Але вплив пізньопротестантських культів на національну самосвідомість українців не можна оцінити однозначно. Як демонструє світовий досвід, у час зламно-екзистенціальних ситуацій консолідуюча роль у суспільстві, як правило, належить церкві. Проте релігійна свідомість може не лише доповнювати й гармонізувати суспільне життя та національну свідомість, а також у разі невирішеності міжконфесійних проблем ставати на заваді потягу до національної єдності.
Показовим є той факт, що в Україні, де народ є глибоко віруючим за своєю суттю, національної консолідації під релігійними гаслами не відбулося. Не виконали цієї функції ні православ'я, ні протестантизм. Таке явище можна пояснити історичною долею країни: розчленованістю її території, яка призвела до поліфонії релігійності. Отже, з одного боку, церква не виконала інтегруючої функції і не створила реального опору денаціоналізації. З іншого - релігійні центри впливали на формування суспільних орієнтирів та політичну ідеологію.
Досліджуючи історію протестантизму в Україні, не можна обійти увагою зв'язок виникнення пізньопротестантських течій зі зміною суспільних та політичних умов, а також появи нових економічних відносин. Зміна історичної епохи супроводжується релігійним оновленням; у свою чергу форми релігійності трансформуються разом із людиною. В.І. Любащенко визначила, що пізній протестантизм був формою реалізації інтересів нових адептів, їх пристосування до змінених умов життя. Це спричинило відмову пізньопротестантських течій від соціального протесту та аскетизму, самотворчості віруючих та їхньої релігійної ініціативи, натомість зумовило повернення до усталених норм духовного і культурного життя, орієнтацію на церковну структуру [1.-С.238].
Протестантизм в Україні має свою історію та перспективи розвитку. З другої половини
ст. на українській релігійній карті з'являються такі пізньопротестантські напрямки як євангельські християни-баптисти (ЄХБ), адвентисти сьомого дня (АСД), а з 20-х років
ст. - християни євангельської віри (ХЄВ) або п'ятидесятники та свідки Єгови. Перераховані релігійні течії пройшли шлях від секти до церкви протестантського типу.
З появою нових релігійних течій та протестантських центрів в Україні відбувається трансформація поглядів на розвиток національної ідеї та відношення до держави в протестантському середовищі. Доктрини пізньопротестантських напрямків не можна вкласти в єдину схему. Реально - виділити лише спільні риси. Протестанти пропагують: принцип загального священства та демократичність внутрішньоцерковного життя; їх моральними принципами є служіння ближньому та виконання своїх обов'язків. Суспільно- політичні погляди протестантів, які надають напрямок їх життєвій поведінці - це певною мірою поєднання Біблійного догмату ("всяка влада від Бога") з соціально-психологічною атмосферою родин віруючих та релігійної громади.
Становлення пізнього протестантизму в Україні проходило при пануванні в духовній сфері Російської православної церкви (РПЦ), яка була проголошена офіційною державною релігією; імператор вважався верховним захисником догматів православної віри. Особи, винні в створенні нових сект, підлягали позбавленню прав статку та засланню. Показовою є реакція віруючих на подібні утиски, які демонстрували своє лояльне відношення до влади. Так, під час Першої світової війни громади баптистів та євангельських християн надавали моральну і матеріальну допомогу російській армії. Баптисти працювали санітарами, військовими будівельниками, в обслузі, деякі брали участь у військових діях. Під час війни лідери адвентизму публічно висловлювали свої патріотичні почуття, лояльність до державної влади і навіть готовність до участі у війні [1.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ У ХХ СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок