Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ

НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ

Назва:
НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,68 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
1.1. Кривошея
НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ
Ревізії і реєстри козацьких полків XVIII ст. цінуються істориками як дуже інформативне джерело. До них постійно звертаються дослідники, вивчаючи різні сторони життя Гетьманщини. Ревізії з'явились і збереглись завдяки російській бюрократичній практиці. В новітню добу ці документи неодноразово ставали предметом загального [1, с.56-241] та часткового вивчення [2-8].
Більшість ревізій та реєстрів XVIII ст. зберігається в Україні у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі ЦДІАУК). Ще частина - у фондах Інституту рукопису Центральної наукової бібліотеки України імені В. Вернадського (далі ІР НБУВ). Серед збережених - найбільше ревізій Переяславського полку. Причому збереглись як повні ревізії полку, так і ревізії окремих сотень [9-10]. Всі вони забезпечують багатий матеріал, в тому числі й генеалогічного характеру [11], до історії Переяславського полку.
Проте виявилося, що одна з ревізій полку випадала з поля зору дослідників. Вона була записана в описі №3 фонду №51 ЦДІАУК спочатку як ревізія Полтавського полку, а потім як ревізія Київського полку 1750 року. Насправді це гарно збережена ревізія 1750 року Переяславського полку (не збереглись лише відомості Леплявської сотні) [12].
Перша сторінка - це зведена козацька "перечневая табель" першої полкової Переяславської сотні. Основний поділ в ній зроблений на козаків виборних і підпомічників. В межах виборних виділені наступні категорії: ті, що володіли знатним промислом (у них дворів, в дворах хат), середнім промислом (дворів, в дворах хат), малим промислом (дворів, хат), можноґрунтові (дворів, хат), середньоґрунтові, малоґрунтові, убогі і всього виборних (дворів, в дворах хат). Такі ж пункти виділені серед підпомічників. Потім підсумовано скільки всього козацьких (дворів, в них хат), їх підсусідків (кінних, піших), різночинців полкових, сотенних, артилерійських служителів і "других к дачам полагающимся, старшинських владельческих и другого звания жилих і приезжих дворов". І далі згрупована по селах сотні зведена цифрова інформація.
Надалі в документі, згідно з доволі чіткою бюрократичною традицією, почергово записані відомості всіх сотень полку. Записи за формою дуже схожі. Наприклад, козацька відомість першої полкової [12, арк.3-24]: за категоріями записані козаки і вдови в графі "показание селам и деревням и обивателів імена", потім почергово в графах окремо позначені біля прізвищ виборні, підпомічники чи підсусідки козацькі, далі двори, в дворах хат, в хатах сімей, бездвірні і остання графа "показание обивательських имуществ" (в ній записана кількість коней, волів та "с поля пахотного хлеба в копах").
Інколи запис починався з середньоґрунтових козаків і вдів (5 стаття), або убогих і дуже убогих, що в дворах, козаків і вдів, які володіли кіньми і волами (7 стаття). Та найчастіше з "убогих бездворних, в одних хатах живут при огородах із зажону і другой роботизни питаючие" - це 8 стаття. Далі в документі в деяких заможних містечках і селах ще фіксуються можноґрунтові - це 4 стаття і малоґрунтові- 6 стаття.
Убогі з кіньми і волами мали поле, яке давало хліба від 7 до 40 коп, малоґрунтові - поле на врожай від 40 до 70 коп, середньоґрунтові - від 60 до 135 коп, можні - від 100 до 180-200 коп. Та це умовні цифри, бо біля деяких козаків 7 статті знаходимо дані про 70-115 коп. 8 стаття - це піші козаки. Також фіксується категорія підсусідків козацьких дуже убогих. Вони жили в одних дворах і хатах окремо від дворів, і "з одной роботизни питаючиеся". Такі підсусідки завжди піші. Вказано також в документі якого козака чи власника цей підсусідок.
Сім'я з одного двору об'єднана стрілкою і прізвищем (перелічені імена чоловіків). Вказана наступна родинна інформація: козак N - з сестрою вдовою Ы, козак з сином, далі ім'я; вдова з племінниками, брати і вдова їх брата, сестринці, братаничі, невістки і т.д.
Якщо двір великий на кілька сімей з одним прізвищем, то наводяться родинні зв'язки між записаними чоловіками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: НЕВІДОМА РЕВІЗІЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок