Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> “Період мирного розвиткуреволюційного процесу в Україні”

“Період мирного розвиткуреволюційного процесу в Україні”

Назва:
“Період мирного розвиткуреволюційного процесу в Україні”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,56 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему
“Період мирного розвиткуреволюційного процесу в Україні”


Події Лютневої революції на Україні. Внаслідок повстання робітників і солдатів Петрограда самодержавний лад у Росії 27 лю-того (12 березня) 1917 р. було повалено. Усвідомивши марність опору революційним масам, цар Микола II 2 березня зрікся престо-лу. Династія Романових, що панувала в Росії понад 300 років, припинила своє існування. Того ж дня із закликом підтримати повстання у Петрограді звернулися до трудящих Києва революцій-не настроєні мешканці міста. Тут, а також у Харкові, Катерино-славі, Одесі, Миколаєві, Луганську та багатьох інших містах революційний народ роззброював поліцію та жандармерію, заареш-товував представників царських властей і натомість обирав свої органи влади — Ради робітничих і солдатських депутатів.
Протягом березня у містах і селищах України виникло не менше 170 Рад. У селах розпочалося створення Рад селянських депута-тів. Ради обиралися демократично, а тому користувалися довір'ям і підтримкою широких мас трудящих. Виборці не лише вільно й від-крито обирали своїх депутатів, а й були присутніми на засіданнях підготовчих комітетів і комісій, на установчих зборах Рад.
Але буржуазія створила й свої органи місцевої влади — так звані громадські комітети. Як правило, ініціаторами їх створення виступали гласні колишніх міських дум, великі фабриканти і завод-чики, земці-поміщики, професура тощо.
Як і Тимчасовий уряд у Петрограді, буржуазні органи влади на Україні трималися завдяки підтримці Рад робітничих і солдатських депутатів. Однак була тут і певна відмінність. Буржуазні органи влади на місцях існували і діяли в близькому оточенні революцій-них мас, відчували на собі їх безпосередній тиск і були більш залеж-ними від них. Це обумовило і більш глибокі революційні перетво-рення на місцях, ніж у центрах — Петрограді та Москві. Більше то-го, в ряді периферійних центрів, особливо робітничих, роль Рад була настільки великою, що вони здійснювали своє єдиновладдя.
Одним з таких центрів був Донбас, на шахтах, рудниках, заводах, залізницях якого працювала майже 400-тисячна армія робітни-ків. Там, де робітники могли спертися на попередній досвід рево-люційної боротьби, уже в березні 1917 р. Ради повністю заволо-діли владою. Наприклад, Рада Нелепівського рудника, на якому працювало до 10 тис. робітників, взявши владу у свої руки, насам-перед організувала постійний контроль над виробництвом, зайня-лася забезпеченням населення продовольством. І така конкретна діяльність в інтересах мас високо піднесла авторитет демократич-ного органу самоуправління.
У дні Лютневої революції робітничий клас почав відновлювати професійні спілки. Уже через чотири місяці після повалення само-державства профспілки України об'єднували майже 540 тис. чоло-вік. Кожен сьомий робітник став членом профспілок. Це — ще одне свідчення величезного потягу робітників до згуртованості, до орга-нізаційного єднання.
Особливістю тодішніх професійних спілок була їх «стрічковість». Це означало, що робітники в них об'єднувались не за виробничим принципом (коли всі робітники того чи іншого підприємства, галузі промисловості входять до однієї спілки), а за професіями. Внаслі-док цього на одному й тому ж підприємстві нерідко виникало по десять і більше професійних спілок. Так, на металургійних і маши-нобудівних заводах України, крім спілки металістів, були спілки ливарників, кочегарів, модельників зварників, електриків, моторис-тів, деревообробників, мулярів, чорноробів, конторщиків та ін.
Оскільки виявилось, що «стрічкові» профспілки не стільки об'єд-нували, скільки роз'єднували робітників кожного окремого під-приємства (заводу, фабрики, шахти, залізничного депо чи майстер-ні) , робітники і взялися за створення фабрично-заводських коміте-тів, покликаних захищати інтереси всіх робітників того чи іншого підприємства. Уже на початку березня 1917 р. було обрано завкоми на миколаївських суднобудівних заводах «Руссуд» і «Наваль». По-чав діяти завком на київському заводі «Арсенал», харківському заводі Всезагальної компанії електрики (ВЕК) та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: “Період мирного розвиткуреволюційного процесу в Україні”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок