Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська

Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська

Назва:
Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,87 KB
Завантажень:
446
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська


Якщо говорити про 1787 р., то важко назвати містом місцевість, в якій не було жодної житлової чи адміністративної споруди (інтенсивне будівництво нового міста почалось у 1789-90-х рр.). Ця дата видається умовною та ідеологічною, бо базується на події, пов`язаній з подорожжю російської імператриці Катерини ІІ до Криму. До того ж, того дня, коли вона поклала першу цеглину у фундамент Преображенського собору, поруч вже йшло будівництво деяких споруд, тобто місто вже почало будуватись. Отже, з таким же успіхом можна було б взяти за основу при визначенні дати заснування Катеринослава ІІ* указ Катерини ІІ від 30 березня 1783 р. про перенесення міста Катеринослава І** на високий правий берег Дніпра або указ від 22 січня 1784 р. Останній указ дослідник М.М.Владимиров вважав таким, що дав початок Катеринославу ІІ [3, с.21]. Можна назвати ще декілька таких умовних дат заснування Катеринослава ІІ, але, думаю, досить і цього. Так само важко відраховувати літочислення Дніпропетровська від містечка Катеринослава-Кільченського, яке у 1776 р. існувало лише на папері, а його місцезнаходження локалізувалось місцем впадіння р. Кільчень у р. Самару, що лежить далеко за межами сучасного Дніпропетровська. Більшість дослідників ХІХ ст. – початку ХХ ст. ототожнювали так званий Катеринослав-Кільченський з Новомосковськом, а не з Катеринославом ІІ [7, с.420; 3, с.19; 15, с.21, 24].
Отже, Дніпропетровськ і надалі залишається без визначеної і науково обґрунтованої дати народження. Роки незалежності України мало що змінили в цьому напрямку. Міська влада, як і раніше, підтримує версію походження міста Дніпропетровська від Катеринослава-Кільченського. Чималу роль у такій позиції відіграє той факт, що самі науковці не можуть дійти згоди з цього питання.
На даний момент продовжують існувати декілька версій виникнення нашого міста, але дві з них: катеринославська і кодацька (від Нового Кодаку) мають найбільше прихильників у наукових колах. Прихильники катеринославської версії, не відкидаючи того факту, що на території нашого міста у XVII-XVIIІ ст. відбувались урбанізаційні процеси, заперечують їх зв`язок з урбанізаційними процесами, що були започатковані російською владою [5 с.14], яка у кінці XVIIІ ст. підпорядкувала собі землі Запорожжя.
Мета прихильників кодацької версії полягає в тому, щоб довести і науково обґрунтувати зв`язок містобудівної традиції на Придніпров`ї часів козацтва (козацький період) з імперською добою (катеринославський період).
Основним аргументом прихильників катеринославської версії є системний підхід, який свідчить про те, що Катеринослав і новий Кодак – це дві різні системи або структури зі своїми особливостями, які не дозволяють пов`язати їх. Як відомо, будь-яка система або структура має певний набір компонентів, які врешті-решт складають цю систему. В нашому випадку, цими компонентами є критерії, які дозволяють нам характеризувати певне поселення як місто. Щодо Катеринослава, то він виконував адміністративні (губернський центр), економічні (ремісничий і торговий центр), соціальні (наявність значної кількості мешканців, більшість населення не займалась сільським господарством), культурні функції. При цьому слід зауважити, що Катеринослав початку і кінця ХІХ ст. не тільки кількісно, але й якісно відрізняються. Ось яким бачив місто Катеринослав наприкінці 1840-х років відомий письменник О.С.Афанасьєв-Чужбинський. Нагадаємо, що Катеринослав вже понад 60 років існував як місто. „Я пам`ятаю, – писав він вже на початку 1860-х років, – Катеринослав років дванадцять тому, коли його ще можна було назвати містечком і досить непривабливим, як через його будівлі, так і через страшну непролазну багнюку, що наливалася навіть у дрожки [2, с.59].
Тепер спробуємо охарактеризувати за такими ж ознаками Новий Кодак. Джерела свідчать, що Новий Кодак ще з 1656 р. був центром Кодацької паланки Чортомлицької Січі [13, с.63]. Жодних заперечень не викликає паланковий статус Кодака і за часів Нової Січі (1734-1775).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок