Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Національна ідея західноукраїнських партій та громадських організацій 19 – початок 20 ст.

Національна ідея західноукраїнських партій та громадських організацій 19 – початок 20 ст.

Назва:
Національна ідея західноукраїнських партій та громадських організацій 19 – початок 20 ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,09 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
“Національна ідея західноукраїнських партій
та громадських організацій 19 – початок 20 ст.”


Дії австрійського уряду, спрямовані на посилення експлуата-ції селян, підвищення інтенсифікації їхньої праці у комбінації з нестримною сваволею поміщиків зумовлювали зростання соці-ального напруження в суспільстві та відповідну реакцію селянсь-ких мас. Ця реакція, як і в українських землях, підвладних Ро-сійській імперії, мала досить широку амплітуду: від пасивного спротиву (скарги, втечі тощо) до активної протидії (вбивства поміщиків, відкритий збройний опір, організація масових антифеодаль-них виступів тощо).
Реформи Марії-Терези та Иосифа II сприяли пробудженню національного життя в західноукраїнських землях. Специфіка на-ціонального відродження у цьому регіоні полягала в тому, що основ-ними носіями української національної ідеї було духовенство. У 1816 p. з ініціативи священика І. Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація — "То-вариство священиків", навколо якого гуртувалося патріотично нас-троєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкіль-ництва. Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови. З-під пера його учасників вийшли перші граматики українсь-кої мови — І. Могильницького (1822 р.), И. Лозинського (1833 p.), Й. Левицького (1834 p.). Крім того, І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою "Розвідка про руську мову" (1829 р.), у якому обстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської та російської, обґрунтову-вав її рівноправне місце серед інших слов'янських мов.
На початку 30-х років XIX ст. центром національного жит-тя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут вини-кає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811—1843 pp.), І. Вагилевич (1811— 1866 pp.) та Я. Головацький (1814—1888 pp.), які активно вис-тупили на захист рідної української мови (термін "руська" для галичан означав українська).
Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтиз-му, національно-визвольних змагань поляків, творів істориків (Д. Бантиш-Каменського), етнографів (М. Максимовича) та лі-тераторів (І. Котляревського) з Наддніпрянської України, чле-ни "Руської трійці" своє головне завдання вбачали у піднесенні статусу та авторитету української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення жит-тя, традицій та історії власного народу. Із записниками в ру-ках Я. Головацький та І. Вагилевич побували у багатьох містеч-ках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цьо-го своєрідного "ходіння в народ" стали не тільки численні добір-ки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мо-вознавства, а й знання реального сучасного становища українсь-кого народу під іноземним гнітом. Зауважимо, що молоді патрі-оти шукали свій власний шлях допомоги пригніченому народові.
Зокрема, під час своїх етнографічних подорожей вони контакту-вали з польськими підпільниками, які готували антиурядовий вис-туп, але "Руська трійця" не пішла за революційними змовника-ми, зосередивши зусилля на культурницько-просвітницькій ді-яльності.
Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збір-ник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833 p.), в якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднан-ня та національного пробудження. Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений до друку збірник "Зоря" (1834 p.), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Національна ідея західноукраїнських партій та громадських організацій 19 – початок 20 ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок