Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі

Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі / сторінка 2

Назва:
Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,95 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Учням пропонується питання на зразок: “Вчені по-різному визначають головні причини Великих географічних відкриттів: на думку А.Гуревича, – це дух підприємництва, а також віра в необмежені людські можливості; за визначенням І.Бірюльова, – це “жага до золота”; за Ю.Віппером, – це турецькі завоювання та боротьба з мусульманами. Думку кого з цих учених підтримуєте ви?
Це питання можна розглянути методом панельної дискусії. На етапі пояснення нового матеріалу запрошується експертна група, яка складається з 3 – 4 учнів і вони пропонують свої аргументи на підтримку того чи іншого положення:
1–й аргумент: На Заході більш-менш чіткі географічні уявлення були лише відносно Європи та Ближнього Сходу. В середні віки було відомо, що десь на Сході є країна Індія, яку колись завоював Олександр Македонський. Незважаючи на те, що знань було мало, товари зі Сходу набули широкого розповсюдження на Заході: тканини, особливо шовкові, цукор, пряності. Тому головна причина, що спонукала багатьох піти на пошук нових земель, – дух підприємництва, потяг до земних благ, який був характерним для пізнього середньовіччя, а також віра в необмежені людські можливості, породжена епохою Відродження [3, c.300].
2–й аргумент: Добування коштовних металів вже не могло задовольнити потреби європейців, кількість яких постійно збільшувалась. Жага золота була головною причиною, яка спонукала європейців відправлятися в далекі морські мандрівки. Експедиції були викликані ще й тим, що шлях, який використовувався, поступово закрили турецькі завойовники; третьою причиною було бажання європейських купців звільнитися від торгівельних посередників [1, c.14].
3–й аргумент: У XV столітті португальці намагалися мандрувати океаном. Їх експедиції стали наслідком боротьби з мусульманами, які були вигнані з Піренейського півострову, але складали ще військову та торгівельну силу на протилежному березі Африки. Португальці намагались обігнути ближчу частину Африки морем, вважаючи цей континент набагато коротшим на півдні. Коли португальські моряки обігнули Зелений мис та відкрили Гвінею, в них виникла ширша мета: відбити в мусульман торгівлю на Сході та самостійно потрапити до Індії [2, c.89].
Після запропонованих аргументів на підтримку різних точок зору до дискусії залучаються всі учні класу, підтримуючи якусь позицію чи пропонуючи власний погляд на проблему.
Деякі вчені, розглядаючи особливості організації диспутів та дискусій, багато уваги приділяють запитанням. Наприклад, російська дослідниця М.Короткова, розглядаючи дискусійні питання з точки зору використання на певному етапі уроку, пропонує застосовувати їх на початку проведення дискусії, а на етапі підготовки та залучення всіх учнів класу до обговорення проблемне питання, на думку вченої, може перетворитись на проблемну ситуацію шляхом його розширення, пошуку нових аспектів його вирішення, співставлення гіпотез, пропонування альтернатив. До останніх, як правило, відносять ситуацію морального вибору перед прийняттям рішення. Альтернативи можуть бути двох типів: альтернатива в історичному процесі та альтернатива в оцінюванні подій, особистостей, явищ [6]. Український методист Р.Осадчук, спираючись на те, що дискусійні питання спрямовані на актуалізацію різних пізнавальних процесів, розподіляє їх на три групи: 1) ті, що спрямовані на встановлення фактів – актуалізацію відомих і сприйняття нових, організацію всебічного сприйняття; 2) спрямовані на формування понять – виявлення нових зв’язків між фактами, явищами, процесами; 3) спрямовані на застосування знань – активізація мислення, контроль і оцінка виконаного. На думку автора, запитання мають викликати бажання захищати свої думки, вони не повинні містити у собі натяку на відповідь, а також мають бути сформульовані таким чином, щоб на них не можна було відповісти “так” чи “ні” [8]. Інший український методист – О.Савчук – пропонує таку класифікацію проблемних запитань: 1) питання, для відповіді на яке в учнів не вистачає інформації, вони мають прочитати певний матеріал, що стане джерелом їхньої відповіді; 2) питання, для вирішення яких треба застосувати складний алгоритм мислення; 3) питання, для відповіді на які необхідно знайти паралель, аналогію [11].

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок