Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕЛА ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80 рр. XX ст.

ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕЛА ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80 рр. XX ст.

Назва:
ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕЛА ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80 рр. XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,35 KB
Завантажень:
59
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Л. І. Полякова
ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕЛА ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80 рр. XX ст.
Етнічна картина сільської місцевості Півдня України суттєво відрізнялась від міської та тої картини, що існувала в інших сільських районах Української РСР. Це надавало селу південних областей своєрідності, яка до останнього часу не стала об'єктом серйозного наукового узагальнення. В цьому і проявляється актуальність даної теми. Метою дослідження є вивчення етнодемографічних особливостей села Півдня України. Прослідкування динаміки етнодемографічних змін села Півдня України наприкладі українського та російського етносів.
Вже перші підходи до розробки даної теми дозволяють визначити найважливіші особливості.
По-перше, коли українське село було переважно мононаціональним, то село Півдня України мало значно вищі показники індексу етнічної мозаїчності, а значить можна говорити, що воно було близьким до багатонаціональності. Вона носила специфічний характер, бо представники національних меншин розміщувались у своїй більшості компактно, відокремленими селами. Основна маса з них базувалась на колишніх козацьких зимівниках та заснованих у другій половині XVIII ст. Російською імперією переселенських селах, в тому числі і тих, куди переміщували жителів з інших регіонів та іноземних країн.
По-друге, дисперсний характер розміщення різних етнічних груп та відсутність тривалих традицій проживання призвели до консервування, в першу чергу, в соціально-культурній сфері рис і менталітету попереднього місця проживання. І хоча при цьому спостерігався певний взаємовплив і асиміляція культур, у порівнянні з містами він все ж був незначним. Географічно відокремлені мононаціональні села продовжували зберігати риси національної культури, економічної діяльності та соціальних відносин.
По-третє, небачено високі темпи переміщення до регіону в процесі соціалістичної індустріалізації населення, відіграючи домінуюче значення для формування етносоціальних показників міст, не могли обійти і села. Сказане особливо відноситься до приміських населених пунктів, які відзначались значно ближчим до міста, аніж до традиційного села етносоціальним складом жителів та їх заняттями.
По-четверте, в роки сталінського тоталітаризму, в першу чергу, в період другої світової війни, саме в даному регіоні набули поширення масові депортації населення (кримських татар, болгар, німців, вірмен). Це були переважно сільські жителі. В досліджуваний період спостерігається зворотній процес повернення репатріантів на історичну батьківщину. Це служило додатковим фактором етносоціальних змін, що особливо в кінці досліджуваного періоду справляв вплив на динаміку і характер досліджуваних процесів .
Визначальним показником етнічних змін в сільському середовищі Півдня України є дані щодо чисельності представників різних етносів. Їх аналіз можливий в процесі порівняння загальнореспубліканських та регіональних рівнів, що дозволяє визначити особливості півдня як важливого регіону України.
Загальні показники чисельності сільського населення півдня України, як і республіки в цілому, скорочувались. Однак тут темпи названого процесу були повільнішими, а середній вік населення дещо нижчим, аніж в цілому по державі.
Провідним етносом села південних областей продовжували залишатись українці. Їх представництво в загальному масиві сільського населення було значно вищим, аніж серед міських жителів.
Так, коли в містах відсоток українців у різні періоди складав 60-65%, то в селах представники корінного етносу складали 85-90%. При цьому у відносних і абсолютних показниках міста і села спостерігались діаметрально протилежні тенденції. В містах чисельність представників українства півдня зросла протягом досліджуваного періоду з 60 до 66%, в той час ж у селах скоротилась з більш як 91% в 1959 р. до 86,5% в 1989 р. [1, с.14-18].
Окрім міграцій, які, витягували з села найбільш працездатну частину населення, свій вплив справляло і загальне погіршення демовідтворюючих показників. Темпи старіння українців-селян в південних областях України значно перевищували відповідні показники міст і були чи не найвищими з усіх етносів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕЛА ПІВДНЯ УКРАЇНИ У 60-80 рр. XX ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок