Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Україна і українці у вітчизняній війні 1812 року

Україна і українці у вітчизняній війні 1812 року

Назва:
Україна і українці у вітчизняній війні 1812 року
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,72 KB
Завантажень:
473
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
на тему:
Україна і українці у вітчизняній війні 1812 року


Початок XIX ст. характеризується посиленням міжнародної напруги в Європі. її епіцентром стала наполеонівська Франція. Бажання встанови-ти свою гегемонію в Європі, а потім створити світову імперію з центром у Парижі характеризують загарбницьку політику Наполеона Бонапарта. У ре-зультаті перемог над антифранцузькою коаліцією територія наполеонівської імперії охоплювала фактично всю Західну і Центральну Європу, впритул наблизившись до кордонів Росії. Відмова Російської імперії від континен-тальної блокади Англії стала приводом для війни з Францією. Починаючи з січня 1810 року Наполеон почав готуватися до походу на Росію. До боротьби з Росією він мав намір залучити Австрію, герцогство Варшавське, Туреччину, Швецію, Пруссію. У воєнно-політичних планах Наполеона Бонапарта Україні відводилося неабияке місце. Імператор Франції розглядав Україну як важли-ву сировинну та стратегічну територію. Згідно з планами імператора Франції, після поразки Російської імперії передбачалося відокремити українські землі від Росії та поділити їх на декілька частин: Австрійській імперії за допомогу у війні передати Волинь, решту земель Правобережної України — герцогству Варшавському, Чорноморське узбережжя та Крим — Туреччині. На території Лівобережної і Південної України передбачалося створити три держави, так звані «наполеоніди», — військово-адміністративні утворення під протектора-том Франції.
Для війни з Росією Наполеон Бонапарт підготував 640-тисячну армію, яка мала вести наступ на трьох напрямках. На південному (київському) напрям-ку планувалося задіяти з'єднання чисельністю 163 тис. чоловік: австрійський корпус Шварценберга (ЗО тис), 25-тисячний французький корпус Мармона, польську дивізію, 100-тисячну турецьку армію. Одночасно планувалося ви-садити військово-морський десант в Одесі та Криму, організувати повстання польської шляхти у тилу російських військ.
12 (24) червня 1812 року «Велика армія» Наполеона форсувала річку Неман, вдерлася на територію Росії. Хоча активних військових дій на те-риторії України не відбувалося, проте українські збройні формування брали участь у бойових діях з першого дня війни.
Вторгнення наполеонівської армії викликало неоднозначну реакцію серед українського дворянства та інтелігенції. Українська еліта поділилася на два табори: «автономістів» та «консерваторів». Представники першого табо-ру (Мочуговський, Чайковський та інші), на яких великий вплив справили ідеї французького просвітництва та Французька революція, висловлювали неприховану радість і надії, що з приходом французьких військ буде введено прогресивне законодавство («Кодекс Наполеона») й Україна стане автоном-ною, а може і незалежною, державою. Вони навіть не підозрювали про плани Наполеона розчленувати українські землі, розділивши їх між своїми союзни-ками. Проте, антицарські настрої в українському суспільстві були явищем винятковим. Переважна більшість населення України були віддані «царю та Вітчизні».
Багато українців пов'язувало з перемогою над французь-кою армією відновлення козацького стану та скасування кріпацтва. Форми участі українського народу у війні були різними. Його патріотизм насамперед проявився у створенні козацьких полків та земського ополчення. У липні цар Олександр І видав маніфест про створення земського ополчення, до якого кріпаки набиралися за згодою поміщиків, а вихідці з інших станів — доб-ровільно. Особливо активно до ополчення вступали кріпаки, які сподівалися таким чином здобути волю.
Першими вступили в бій з ворогом бузькі козаки, які дислокувалися в вілорусії. Саме тоді в складі кріпосних команд Бобруйської та Мозирської фортець перебували бузькі полки. 350 єгерів 2-го Чернігівського полку під командуванням начальника Пінського гарнізону успішно відбивали всі ата-ки 5-тисячного угруповання ворога. Охтирський гусарський, Київський та Чернігівський драгунські полки брали участь у прикритті відступу 2-ої армії.
На зайнятій території французи встановлювали власні порядки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Україна і українці у вітчизняній війні 1812 року

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок