Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Формирование государственной ветви органов контроля на Юге Украины (1920-1923 гг.)

Формирование государственной ветви органов контроля на Юге Украины (1920-1923 гг.)

Назва:
Формирование государственной ветви органов контроля на Юге Украины (1920-1923 гг.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,31 KB
Завантажень:
199
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Носик М. А.
Формирование государственной ветви органов контроля на Юге Украины (1920-1923 гг.)
Освещается начальный этап деятельности органов государственного контроля на Юге Украины. Также в статье освещаются специфические черты, которые ярко характеризуют особенности становления и деятельности органов Рабоче-крестьянской инспекции Одещины, Николаевщины и Херсонщины до их объединения с партийной ветвью органов контроля. Внимание акцентируется на специфике взаимоотношений южноукраинских органов контроля с политическим центром и местными ведомственно- отраслевыми инспекциями. Впервые в научный оборот вводятся данные о численности и структурной организации региональных органов контроля указанного периода на Юге Украины.
Ключевые слова: государственный контроль, Рабоче-крестьянская инспекция, специализированные инспекции, Черноморская РКИ, Южная окружная РКИ путей сообщения, Николаевская поверочная инспекция, Бюро жалоб и заявлений.
/. Г. Окорокова, О. М. Ігнатуша
особливості регіонального поширення нетрадиційних релігій та неоязичництва у сучасній україні
Національно-культурне відродження та становлення незалежної української держави супроводжуються кількісними та якісними змінами у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й у релігійній. Характерним для періоду 1991-2008 pp. є значне поширення нетрадиційних релігійних рухів, а також неоязичництва, яке має спільні риси з новітніми релігіями, і багатьма дослідниками відноситься до нетрадиційних.
Неоязичницький рух став невід'ємною частиною українського релігійного й культурного простору. Тому вивчення його є надзвичайно актуальним. Він представлений багатьма течіями та напрямками, спільна мета яких - відродження прадавніх народних вірувань. Від мети повернення до етнічної, рідної віри, часто синонімом українського неоязичництва вживається назва „рідновірство".
Притаманна цьому явищу динамічність розвитку вимагає постійної уваги з боку науковців. Вагомий внесок у вивчення рідновірства зробили Т.Р. Беднарчик, О.О. Тупик, А.М. Колодний, Г.С. Лозко, О.Г. Гуцуляк, Т.В.Хміль та ін. Вони порушили філософський аспект неоязичництва, зосередили увагу на характеристиці найпоширенішої течії - РУНВіри. Проте до сих пір немає ґрунтовного й комплексного історичного дослідження українського неоязичництва.
Цікавим і нерозробленим залишається питання особливостей географічного поширення рідновірства в Україні. Побіжний аналіз регіонального поширення неоязичництва у сучасній Україні здійснює лише A.M. Колодний[1; С. 745]
Разом з тим, сучасні дослідження української релігійно-географічної сфери, які провели С.В. Павлов [2], А.С. Ковальчук [3], Л.Т. Шевчук, О.О. Любіцева та ін., дозволяють підійти до характеристики особливостей регіонального поширення нетрадиційних релігій та неоязичництва в Україні на сучасному етапі. Зокрема, А.С. Ковальчук звертає увагу на те, що „розвиток територіальної організації релігійної сфери України визначають і суспільно-, і природно-географічні чинники. Зокрема, виділяються: історико-географічні (ширше - історичні), суспільно-політичні, етнічні, соціально-культурні, соціально-психологічні, соціально-побутові, економічні, власне релігійні та інші чинники; територіальна організація населення і система його розселення, релігійно-географічне положення України. Чинники тісно взаємопов'язані і впливають на територіальну організацію релігійної сфери комплексно" [3, с.5-7]. Ці висновки, взяті як вихідні для нашого дослідження, скеровують його в бік аналізу наведеного переліку чинників. Крім зазначених А.С. Ковальчуком факторів, важливим є особистісний фактор, значення якого згаданий автор ілюструє на прикладі особистого впливу окремих церковних лідерів у поширенні Української Автокефальної Православної Церкви і Української Православної Церкви Київського Патріархату. Вплив особистісного фактору теж вважатимемо потенційно суттєвим для поширення в Україні неоязичницького руху.
Перейдемо до регіональної характеристики нетрадиційних релігій та неоязичницького руху в Україні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Формирование государственной ветви органов контроля на Юге Украины (1920-1923 гг.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок