Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> КОЗАЦЬКІ ПАМ'ЯТКИ ПРИСАМАР'Я ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ

КОЗАЦЬКІ ПАМ'ЯТКИ ПРИСАМАР'Я ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ

Назва:
КОЗАЦЬКІ ПАМ'ЯТКИ ПРИСАМАР'Я ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,81 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
І. Ф. Ковальова
КОЗАЦЬКІ ПАМ'ЯТКИ ПРИСАМАР'Я ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ
Для вітчизняної та зарубіжної історіографії є традиційним звернення до проблеми виникнення українського козацтва, зокрема пошуку генетичних попередників останнього у племенах і народах, які населяли Великий Степовий кордон протягом багатьох століть. Саме ці пошуки визначили головний напрямок наукових досліджень колективу Лабораторії археології Придніпров'я Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара протягом 2001-2009 років, спрямованих на пошук матеріальних свідчень існування у пониззі р. Самара найдавніших козацьких пам'яток, зокрема містечка Самарь, пойменованого у відомій грамоті польського короля Стефана Баторія від 1576 р. вже як "старовинне". Саме археологічним джерелам належить вирішальна роль у встановленні місцезнаходження козацьких пам'яток Нижнього Присамар'я та висвітленні різних сторін їх буття.
Самара, "свята річка" запорозького козацтва, належить до лівих припливів Дніпра, який впадає у нього перед першим, за течією, Кодацьким порогом. Загальна площа її басейну становить 22600 км .
Присамар'я разом із Приоріллям у фізико-географічній характеристиці відповідає пограниччю між лісостеповою і степовою зонами із переважанням ознак першої. Для його позначення відомим природознавцем В.В. Докучаєвим ще у ХІХ ст. було запропоновано спеціальний термін "Передстеп", який підкреслював природну своєрідність району [1, с.5,89], що знайшло у подальшому підтвердження в археологічних матеріалах [2; 3]. Саме тут, у контактній зоні, найбільш яскраво позначились протистояння та взаємодія етнічних угруповань, які мали різне походження та мови, полярну спрямованість господарської діяльності та життєвого устрою. Вивчення цих процесів - актуальне завдання, від рішення якого залежить успішна розробка багатьох питань давньої і середньовічної історії України.
Із вторгненням у надазовсько-чорноморські степи значних тюркомовних етносів, до яких належали печеніги, торки та кумани-половці, межа із Степом дещо пересувається на північ. По р. Самарі, котра в руських літописах іменувалася Снепородом, проходив кордон між Руссю та половецьким Степом [4]. Монголо-татарська навала і наступне панування докорінно змінили політичну ситуацію в Степу і заклали підвалини нової адміністративно-державної системи - Золотої Орди, з діяльністю котрої пов'язано виникнення перших сторож із митницями на річкових бродах та при перевозах.
Саме рештки такого поселення XIV ст. з митницею при перевозі було відкрито археологічними дослідженнями на місці майбутнього козацького містечка Самарь [5]. Подібне поселення ХІІІ-ХМ ст. із поліетнічним слов'яно-кочовницьким населенням та монголо-татарською митницею існувало також на розі лівого берега Самари поблизу перевозу через Дніпро [6; 7]. В цих степових осередках, а ще більше - під захистом "дубової товщі", як пише про безкраї самарські ліси Д.І. Яворницький, відбувалося формування людини нової вдачі, вільної від забобонів як старої язичницької, так і християнської моралі, яка розірвала пуповину, що зв'язувала її з родиною, кланом, людина, яка вище за все ставила волю й відданість товариству. Втікачі від князівської й ханської влади, ізгої, вони збивалися у ватаги, в яких діяв єдиний закон - власної військової честі і за якими в історичній літературі закріплено назву "бродників" чи "берладників".
Не торкаючись питання відносно правомірності виведення низового дніпровського козацтва від останніх, оскільки ця тема має як своїх прихильників, так і супротивників, констатуємо, що за матеріалами багаторічних розкопок саме такий шлях виникнення козацтва як соціального явища вважаємо найбільш вірогідним.
На жаль, більшість письмових джерел не відбиває у собі цього надраннього етапу його формування. Про "козаків" на Самарі майже відсутні відомості чи вони мають дещо легендарний характер. Так, зустрічаємо у церковній історії розповідь про самарських рибалок, які готували їжу і показували навколишню місцевість князю Київському Володимирові під час його подорожі Дніпром у 988 році [7, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: КОЗАЦЬКІ ПАМ'ЯТКИ ПРИСАМАР'Я ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок