Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Україно-московські та польські стосунки

Україно-московські та польські стосунки

Назва:
Україно-московські та польські стосунки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,90 KB
Завантажень:
429
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
РЕФЕРАТ
на тему:
Україно-московські та польські стосунки


План
1. Українсько-московські та польські стосунки.
2. Список літератури


Смерть Богдана Хмельницького об'єктивно спричинила ослаблення державної влади в Україні. На нашу думку, є певний сенс у міркуваннях М. Грушевського про те, що товариші та однодумці гетьмана в інтересах спільної справи свідомо сприяли виникненню в народній свідомості легендарного ореолу навколо його імені. Ніхто не заперечує, що гетьман мав потужний інтелект, неабиякі дипломатичні й підприємницькі здібності, але в цьому випадку йдеться про гіперболізацію його особистості. Ідея спадковості гетьманської влади, над реалізацією якої наполегливо працював Хмельницький в останній рік життя, не здобула належної підтримки як у середині країни, так і за її межами. До того ж, гетьманич Юрій був не в змозі керувати державою у такий надзвичайно складний час, про що свідчив бунт у козацькому таборі під Корсунем. Тому вибори гетьманом одного з найближчих соратників Богдана — Івана Виговського — стали закономірним актом, який вселяв впевненість у правонаступництві політики Української держави. Отримавши булаву, Виговський спочатку наполегливо продовжує курс попередника, що особливо виразно простежується у сфері зовнішніх стосунків. І. Виговський одразу почав впроваджувати у життя важливі політичні задуми і таки домігся від урядів Криму й Туреччини підписання мирного договору. Було також ратифіковано угоду зі Швецією, яка визнала незалежність України з державницькими кордонами аж до Вісли. Від Речі Посполитої гетьман відібрав Берестейське і Новгородське воєводства. За умов, що склалися, Польща обіцяла Україні широку автономію, якщо та знову увійде до її складу.
Невдача України в боротьбі на два фронти — проти Польщі й Москви — породила дві орієнтації, які розділили українську козаччину на ворожі групи. Політичні верхи козацтва поступово починають втрачати смак до боротьби за державну незалежність України і шукають шляхетства в Польщі чи дворянства в Москві — одне слово, "спокійного життя", забуваючи про героїчні змагання і широкі плани 1648-го та наступних років.
Поруч з ворожнечею, антагонізмом між старшиною і рядовим козацтвом та селянством після смерті Б. Хмельницького швидко виникає розбіжність серед самого ж козацтва — переважно, це непорозуміння між городовим і низовим. Уже в період першого наступника Б. Хмельницького, гетьмана І. Виговського, ця розбіжність призводить до різкого розколу серед козацьких верхів на два ворожі табори. Переважна частина колишнього "городового" козацтва разом із покозаченою шляхтою, яка сформувалася під впливом польського права і культури, стають на бік Виговського під час його виборів на гетьмана. Ця частина підтримує І. Виговського також після того, як він підписав Галицький договір з Річчю Посполитою і розпочав війну з Москвою, щоб захистити Україну від спроб Москви її поневолити. Решта козацтва, здебільшого Запорозька Січ і частина "городової" старшини, виступають проти І. Виговського й допомагають Москві руйнувати його план організувати Українську державу в федеративному зв'язку з Річчю Посполитою і Литвою.
Наступники Хмельницького, намагаючись рішучіше підійти до розмежування верств в Україні, з перших кроків натрапили на непереборні труднощі. Адже у самій козацькій верстві почалася внутрішня боротьба. У верхньому прошарку Військо Запорозьке мало представників колишньої шляхти, а нижчі прошарки зливалися з широкими народними масами. Як уже зазначалося, у роки воєнної небезпеки козацьке військо поповнювалося людьми з різних станів, здебільшого селянами. Звичайно, ті, побувавши в козаках, після солодкого не хотіли гіркого і не мали жодного бажання повертатися до "звиклого послушенства".
В Українській державі не було засобів для визначення чисельності козацького війська, тому за життя Богдана Хмельницького діяли "Березневі статті" 1654 р. про обмеження козацтва 60-ма тисячами. Однак Василь Кікін, який був в Україні під час похорону Б.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Україно-московські та польські стосунки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок