Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз

Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз

Назва:
Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,14 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз


Поява наприкінці 1953 р. сумнозвісних партійно-ідеологічних документів – постанови ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР і Президії Верховної Ради СРСР “Про 300-річчя возз’єднання України з Росією” і “ Тез про 300-річчя возз’єднання України з Росією”, схвалених ЦК КПРС, на кілька десятиліть загальмували розвиток української історіографії. За влучним визначенням О. Апанович, ці документи зумовили для українських істориків таку ситуацію, яка нагадувала “казарменні, а скоріше табірні умови: ”крок у бік – стріляю без попередження ”1 . Загнані у прокрустове ложе офіційної ідеологічно-політичної доктрини, яка, за задумом її творців, служила обґрунтуванню імперського панування Росії в Україні і водночас колоніального статусу України, переважна більшість українських радянських істориків сприйняли основні постулати “Тез” як безальтернативний напрям досліджень, усвідомлюючи при цьому безперспективність і ще більше особисту небезпеку будь-яких проявів незгоди чи вільнодумства у протистоянні із казенною ідеологією.
З іншого боку, менша частина дослідників розглядала “Тези” в цілому і особливо окремі теоретичні положення на зразок спільності походження “трьох братніх народностей”, формальної рівності “трьох братніх східнослов'янських народів”, “волелюбності та героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів” тощо як “певну поступку щодо української точки зору”2 . А тому в їх очах цей офіційний документ набував значення певного позитивного стимулу, який дозволяв хоча б частково задовільнити свої національні почуття, використовуючи при цьому наявні легальні можливості для наукових досліджень. До цього слід додати, що саме в постсталінський період (середина 50-х – 60-ті роки ХХ ст.) репресії щодо української культури та історіографії дещо послабилися, що сприяло незначному пом’якшенню найбільш одіозних історичних оцінок та інтерпретацій. Саме в цей час формується значний комплекс спеціальної літератури, присвяченої історії Національно – визвольної війни українського народу XVII ст.. За підрахунками українського історика Ю. Назаренка, до кінця 80-х років років було захищено 3 докторські, близько 20 кандидатських дисертацій , опубліковано майже 100 монографій і брошур, понад 300 статей3. . Можна не погоджуватися з думкою найбільш авторитетного джерелознавця проблем Національно-визвольної війни XVII ст. Ю.Мицика про те, що більшість із цих праць ”годиться хіба що на макулатуру”4. Проте критичний аналіз такої величезної кількості літератури засвідчує, по-перше, вкрай обмежену і кон’юнктурну проблематику цих досліджень (основні зусилля авторів спрямувалися на висвітлення різних аспектів українсько – російських відносин, історичного значення возз’єднання України з Росією, провідної ролі селянства у війні, класового характеру визвольної боротьби тощо), по-друге, слабкість і тенденційність джерельної бази публікацій, по-третє, відсутність теоретичних розробок й осмислення самих подій і проблем визвольної боротьби українців тієї доби. Іншими словами, відсутність будь-яких наукових концепцій Визвольної війни, оскільки офіційна радянська концепція носила ідеологогічно-догматичний характер, не дозволяючи при цьому досліднику виходити за межі її постулатів і безальтернативно обмежуючи його дії переповіданням уже відомих фактів з історії українсько – польської боротьби. У цьому контексті цілком слушною видається думка сучасних російських дослідників про те , що національний історик в умовах радянського новоімперства певною мірою виступав декоративною фігурою, оскільки вже самим фактом свого існування був покликаний демонструвати досягнення радянського соціалізму у вирішенні національного питання 5.
Тому й не дивно, що вже у процесі підготовки і в ході самого “всенародного святкування” цього “свята дружби і братерства” з’явився цілий ряд праць українських істориків, які апологетично канонізували основні положення “Тез”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок