Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення

Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення

Назва:
Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,15 KB
Завантажень:
127
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення


Українське козацтво в другій половині XVII – XVIII ст.
У період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648 – 1657рр.) Запорізька Січ, як державна й військова організація, поступово втрачала свою роль. Це було визначено декількома обставинами:*
У результаті Національно-визвольної війни козацьке військо звільнило значну територію України;*
На звільнених тиранах почалося формування гетьманських владних інститутів;*
Міста Гетьманщини перетворювалися на політичні центри Української держави;*
Богдан Хмельницький створив регулярну армію, що складалося з козаків та селян;*
центр міжнародного політичного життя був перенесений до гетьманської столиці;*
Запорізька Січ підпорядковувалася гетьманській організації.
Під час Національно-визвольної боротьби на Запоріжжі залишилися невеликі козацькі загони, очолені кошовим, якого призначив Богдан Хмельницький. Представників Січі гетьман навіть не запрошував на козацькі ради. На його думку, на той час запорожці вже не відігравали такої значної ролі в житті суспільства, як на півстоліття раніше.
Запорізька Січ
у період Руїни
Після підписання Богданом Хмельницьким Березневих Статей Січ почала відокремлюватися від Гетьманщини й відігравати власну роль у політичному житті України. Уже за часі Руїни Запоріжжя відновило свої позиції, тут переховувалися опозиційні до гетьманської влади сили. Проте на самій Січі вже не було колишньої єдності – поступово тут виникло декілька політичних творів:
проросійський
орієнтований на Туреччину й Крим.
Після підписання між Польщею та Росією в 1667 році Андрусівського миру Запоріжжя мало перейти під юрисдикцію Росії та Польщі. Та якщо Річ Посполита жодним чином не впливала на козацтво, то стосунки запорожців з Росією значно зміцнили. Незважаючи на всі зусилля Москви заручитися підтримкою Запоріжжя, козаки поступово змінювали свою орієнтацію, вони прагнули миру з турками й татарами, а натомість були налаштовані проти Москви.
У 1667 році поширилися чутки, нібито московські залоги мають зайняти Кодак і Кременчук. У результаті запорожці вбили царського посла Ладиженського, який їхав з посольством до татар, а кошовий Петро Суховієнко уклав з Кримом договір про боротьбу з Московською державою.
Після підписання з Польщею „Вічного миру” Запорізька Січ офіційно увійшла до складу Російської держави. Московський цар, воліючи використати у власних інтересах запорізьких козаків, надав їм чимало привілеїв, зокрема:*
передав у володіння нові території;*
забезпечив грошима, провіантом та бойовим спорядженням;*
не втручався в козацьке самоврядування ту суд.
Проте це не заважало козакам виступати проти Москви, особливо, коли йшлося про побудову московських фортець. Так, у 1687-1689рр. запорожці протестували проти зведення московських фортів під Самарою, у 1700 році – на кордоні з Туреччиною. Питання про залоги було одним з каменів спотикання між запорожцями і гетьманом Іваном Мазепою.
Чортомлицька(Стара) Січ
Центром Запоріжжя була Чортомлицька Січ, розташована на о.Чортомлик (Базавлук) при впаданні в Дніпро його протоки Чортомлик. Заснована як фортеця 1652 року, а її перший детальний опис датований 1672 роком. Згідно з цим описом Чортомлицька Січ була оточена глибоким ровом, тринадцяти метровим валом та оснащена баштами. У центрі укріпленої фортеці лежав великий майдан та стояли будинки старшини. На Січі постійно перебувало від 6 до 12 тис. козаків.
Характер внутрішніх відносин не змінився. Керівним органом козацтва Чортомлицької Січі була загальна військова рада; як і раніше, відбувалися вибори козацького керівництва. За старою традицією січове товариство поділялося на курені та паланки. Чортомлицька Січ мала підпорядковуватися гетьману Лівого берега. Та кошові намагання уникати цих стосунків, підтримуючи прямі контакти з московським урядом. На запорізьких землях розташовувалися російські війська, якими командували царські воєводи.
У вільний від походів час козаки вели інтенсивне господарське життя, що грунтувалося на рибальстві, мисливстві, бджільництві, скотарстві й хліборобстві.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Остання Запорізька Січ. Ліквідація та її історичне значення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок