Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> З ІСТОРІЇ ПРОЕКТІВ УТВОРЕННЯ ПОРТО-ФРАНКО В МІСТАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

З ІСТОРІЇ ПРОЕКТІВ УТВОРЕННЯ ПОРТО-ФРАНКО В МІСТАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Назва:
З ІСТОРІЇ ПРОЕКТІВ УТВОРЕННЯ ПОРТО-ФРАНКО В МІСТАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,59 KB
Завантажень:
287
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Т.Г. Гончарук
З ІСТОРІЇ ПРОЕКТІВ УТВОРЕННЯ ПОРТО-ФРАНКО В МІСТАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Розвиток портових міст Південної України кінця ХУІІІ - першої половини ХІХ ст. значною мірою залежав від обсягів зовнішньої торгівлі, що регламентувалися протекціоністським митним законодавством. Тому боротьба за надання митних пільг стала звичайним явищем для портів Північного Причорномор'я від моменту його приєднання до Російської імперії. Прагнення населення міст краю одержати право безмитного товарообміну продовжували традиції боротьби за "вільну торгівлю", яку до кінця ХУІІІ ст. вели певні верстви Гетьманщини та Запоріжжя [1.-С.3 3,34,44; 2.- С.151,152,162; 3.-С.808-809]. Деякі проекти створення порто-франко в містах краю розглядалися в роботах Д. Атлас, О. Оглоблина, сучасного історика А. О. Євсєєва та ін. Однак значна кількість таких проектів і пропозицій залишаються ще поза увагою істориків.
Більшість проектів утворення порто-франко в містах Південної України початку ХІХ ст. стосувалися Одеси або портів Криму. У першому випадку влаштування "вільного порту" було втілене в життя, у другому - ні. Проекти порто-франко в Одесі почали з'являтися вже наприкінці ХУІІІ ст. На доцільність цього, посилаючись на досвід Ліворно, Анкона та Трієсту, між іншим, вказував барон Гугнер в "Записці щодо комерційної переваги Одеського порту" 1796 р. (пропозиції її автора, на думку Д. Атлас, випередили свій час на десятиліття й "майже всі ...пізніше вважалися особистими ініціативами герцога Ришельє") [4.-С.163; 5.-С.38]. Того ж року зі схожою ініціативою до уряду вийшов надвірний радник Фродінг. Пропозиція ця спочатку знайшла підтримку навіть з боку Павла І, однак потім була відкладена [3.-С. 121,122]. "... Справу було затримано, - відзначав
О. Оглоблин. - її мабуть сполучили з розробленням нового тарифу. Тим часом перемогли оборонці кримського порто-франко" [7.-С.2]. Прохання відкрити в Одесі порто-франко містило і подання бургомістра Афанасія Керс-Оглу до царя у 1798 р. [8.-С.371].
Певним кроком вперед щодо аргументації доцільності надання статусу "вільного порту" Одесі була "Записка про Одесу", складена 1802 р. Одеським будівельним комітетом за участю громадян міста. Прохання надати порто-франко було в ній записано поруч з іншими масштабними та далекоглядними проектами (звільнення від мит експорту зерна, будівництво портових споруд, покращення благоустрою, заснування біржі, контри для обміну грошей, лікарні, комерційного осуду, влаштування в центрі міста бульвару зі сходами тощо). Автори записки сміливо піддавали критиці протекціоністську митну політику імперії, відзначаючи, що високі мита зменшують експорт ("поки в Росії будуть перешкоджати імпорту, ця країна буде вивозити лише частину свого експорту і торгувати лише собі у збиток") та реальні доходи держави. Пояснюючи переваги порто-франко, автори записки зверталися до досвіду європейських "вільних міст": "Який же засіб може зробити Одесу багатою й прибутковою, підняти її на один рівень з Генуєю, Ливорно, Мессиною, Трієстом, Фьюме та Бродами? - запитували вони, і самі ж відповідали, - те ж саме, що створило ці міста: право на вільну торгівлю". Одеські громадяни твердили, що розташування цього міста зручне для створення в ньому "вільного порту" і пропонували провести корон майбутнього порто-франко по "суцільній балці, яка оточує" місто. Автори записки писали також про перспективи імпорту та особливо транзиту (через Галичину та Правобережжя), які могли відкритися внаслідок створення порто-франко. Можливості транзитного торгу очевидно дуже хвилювали авторів записки. Тому у разі, якщо уряд не погодиться влаштувати в Одесі порто-франко, одеські громадяни просили хоча б "полегшити торгівлю зменшенням мит і сприяти їй влаштуванням складу для транзитних товарів, такого самого який нещодавно влаштовано у Марселі". Отже, одесити у крайньому разі погоджувалися не на порто-франко, а на "вільні склади" [9.-С.214,216,218]. Такі склади (спочатку терміном на 5 років) були створені в Одесі згідно з указом від 5 березня 1804 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: З ІСТОРІЇ ПРОЕКТІВ УТВОРЕННЯ ПОРТО-ФРАНКО В МІСТАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок