Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)

Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)

Назва:
Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,73 KB
Завантажень:
139
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
Передчасна смерть Святослава гостро поставила питання про його спадкоємця на великокняжому столі. І хоча пев-ний час політична ситуація на Русі залишалася стабіль-ною, вже 977 р. між синами Святослава — Ярополком, Олегом та Володимиром — розпочалася боротьба за владу. Спочатку виник конфлікт між древлянським князем Оле-гом та воєводою Ярополка Свинельдом. Приводом для про-тистояння стало вбивство сина Свинельда Люта, який по-лював у древлянських лісах і тим порушив права феодаль-ної власності Олега. Глибинною ж основою конфлікту бу-ло питання про те. кому володіти Древлянською землею. Першою жертвою братовбивчої війни між спадкоємцями Святослава став Олег. Щоб не повторити трагічної долі брата, Володимир покидає Новгород і тікає за море. Однак від боротьби за владу він не відмовляється: зібравши в Скандинавії сильну нормандську дружину, Володимир уже 980 р. оволодіває Києвом. Незабаром, зраджений своїм во-єводою Блудом, гине Ярополк і Володимир стає повно-правним правителем Русі.
Князювання Володимира Великого (980—1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу під-несення та розквіту. Сівши на великокняжий стіл, новий правитель виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломат. Він ніби уособлював якісно новий рівень управління держа-вою.
Продовжуючи політику руських князів щодо збиран-ня навколо Києва слов'янських земель, Володимир вій-ськовими походами 981 — 993 рр. на ятвягів, в'ятичів та хорватів завершив тривалий процес формування терито-рії Київської держави. Саме в цей час остаточно визначи-лися і закріпилися кордони Русі, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східних слов'ян. На півночі вони простягнулися до Чудського, Ладозького та Онезького озер, на півдні — до Дону, Росі, Сули та Південного Бу-гу, на сході — до межиріччя Оки і Волги, на Заході — до Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану, Західної Дві-ни. Простягаючись майже на 800 тис. км , Давньоруська держава стала найбільшою країною в Європі.
Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоп-лення нових земель поступаються місцем захисту влас-них кордонів. Наприкінці X ст. Володимир розпочинає тривалу та запеклу боротьбу з печенізькими ханами, які загрожували Русі з півдня. Авторитет князівської влади у давньоруському суспільстві значною мірою залежав від успіхів та невдач у протистоянні з кочовницьким степом. Саме тому сім переможних великих війн Володимира з печенігами, про які повідомляють «Повість минулих літ» та інші джерела, принесли київському князеві військову славу. Оберігаючи власні кордони, Володимир не покла-дався лише на ефект потужних ударів воєнних походів, а ґрунтовно готувався до тривалої боротьби, розбудовуючи цілу систему воєнно-феодальних замків на південнорусь-кому порубіжжі, створюючи могутні земляні вали і рови, які тягнулися вздовж лівого берега Росі, між нею і Рос-тавицею, а також уздовж лівого берега Стугни.
Завершальний етап формування давньоруської держав-ності вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир провів кіль-ка реформ.
Входження до Київської Русі за часів Володимира основних союзів давньоруських земель не означало лікві-дації їхнього автономізму. Величезні простори держави, слабкість князівського адміністративного апарату роби-ли владу племінних вождів та князів на місцях майже безмежною. Намагаючись зміцнити великокнязівську вла-ду, Володимир провів адміністративну реформу, суть якої полягала в тому, що землі князівства, де правили залеж-ні від нього місцеві правителі, передавалися дванадця-тьом синам князя, великокнязівським посадникам та на-ближеним боярам. Внаслідок зламу сепаратизму племін-ної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньорусь-кого суспільства прийшов територіальний поділ, що є одні-єю з основних ознак сформованої державності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок