Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: Політична думка княжої доби.

Політична думка княжої доби. / сторінка 19

Назва:
Політична думка княжої доби.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,04 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 

У Галицько-Волинському князівстві зберігались не лише державницькі традиції Київської Русі, але й певні традиції літописання. Найбільш відомим літописом цього часу є Галицько-Волинський. Як зазначає А. Бичко "Татарське нашестя відображено в Галицько-Волинському літописі, повчаннях Серапіона (XIII ст.). Популярність цим творам надавало те, що в умовах золотоординської навали автори творів нагадували про колишню велич давньоруської держави, утверджували в художній формі необхідність державної єдності. Якщо в повчаннях Серапіона було проголошено думку про непереможність золотоординського нашестя як "кари божої за гріхи", то зовсім по іншому ці події висвічує Галицько-Волинський літопис. Він складається з двох частин: Галицького літопису, що охоплює події з 1201 по 1267р., і Волинського, який продовжує попередній до 1290р. Однак ці частини помітно відрізняються. Автор першої частини — людина високоосвічена, добре знайома з військовою справою, видатний патріот, що видно з факту включення в літопис значної кількості матеріалу пов’язаного з народними інтересами, народними думами, народною поетичною творчістю... З ненавистю бичує він бояр, які своїми чварами допомагали розоренню землі Руської".
Значно вужчим є коло інтересів авторів, а їх на думку спеціалістів — декілька, Волинського літопису. Для них головною метою написання роботи є прославлення князя Володимира Васильковича, племінника Данила Галицького. "Однак, і в цій літературній пам’ятці достатньо чітко виражена головна ідея, яка в той час була провідною, — ідея необхідності об’єднання своїх сил у боротьбі з ворогами".
Саме в часи правління Данила Галицького та його спадкоємців літописці фіксують такий особливий феномен громадського життя в давній Україні як "татарські люди" та "Болохівські землі".
Болохівські землі знаходились у верхів’ях Південного Бугу і басейнах річок Горинь, Случ, Тетерів. Болохівські князі вели боротьбу проти спроб Галицько-Волинського князівства приєднати їхні землі і під час монголо-татарської навали визнали зверхність азійських загарбників віддавши перевагу сплати данини їм, за що населення цих земель отримало назву "татарські люди". Князь Данило Галицький 1241 року розбив болхівців, однак вони не підкорились руському князеві і він змушений організовувати походи проти "татарських людей" і в 1254-55 роках.
Після розгрому болохівців Данилом Галицьким феномен "татарських людей" не зник. Навпаки, все більша кількість громад на Правобережжі віддавала перевагу прямої сплати данини татарським намісникам (як вважають деякі історики її розміри були досить помірними) замість утримувати ще й князівський управлінський апарат. Як зазначає М. Грушевський "...між Волинню і Дніпром, очевидячки, не було ніяких князів". Однак не було і постійної монголо-татарської окупаційної адміністрації — "... ніде по правобічних громадах не знаходимо ми ані татарських начальників, ані залог". На думку вченого, "болохівці" і "татарські люди" — це останні вияви первісної самоврядності українського народу.
Пояснення феномену "татарських людей" шукали в економічній сфері (більш низькі повинності), психологічній (небажання платити данину князям, які навіть після монголо-татарської навали не припиняли своїх чвар за землі і титули), політичній (боротьба демократичного і монархічного начал). Кожен з цих мотивів може пояснити вибір "татарських людей", хоча можна припустити і їх одночасний вплив.
Але феномен "татарських людей", перш за все, є свідченням наростання відчуження державної влади від власного народу. Відчуження, яке культивувалось офіційною політичною думкою протягом всього існування Київської Русі. Турбота Рюриковичів про обґрунтування свого іноземного походження, про незалежність від місцевих коренів, від, врешті решт, простого народу, досить болісно відбилась на їх нащадках.
Покинуті своїм народом, що пішов шукати ласкавіших господарів, нащадки великих київських князів змушені і самі були шукати ласки в більш могутніших сусідів, турбуючись вже не стільки про своє владне первородство, скільки про збереження земель і станових привілеїв.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: Політична думка княжої доби.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок