Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: Політична думка княжої доби.

Політична думка княжої доби. / сторінка 5

Назва:
Політична думка княжої доби.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,04 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
Сприяла цьому і певна схожість соціальної структури: наявність значної кількості незалежних власників-виробників (ремісників, дрібних землевласників). Політичними правами користувались лише громадяни цих міст-держав, як правило, етнічні елліни. Іноплемінники могли отримати право громадянства лише у виняткових випадках, за виключні заслуги перед полісом.
Дещо осторонь стояв Боспор з його політичним устроєм у вигляді монархії. Деякі історики схильні пояснювати цю особливість наявності на території Боспорського царства значної кількості місцевого варварського населення та дещо відмінними пануючими формами господарювання.
Вплив культури грецьких міст-колоній на предків сучасних українців був надзвичайно великим, спочатку через посередництво кочівників, а з початком нашої ери і через безпосередні контакти. Цим, до певної міри, можна пояснити надзвичайну популярність ідей давньогрецьких мислителів серед представників освічених верств України, особливо в добу Козаччини.
На межі нашої ери еллінські та римські історики і географи про безпосередніх предків українців — слов’ян. Пліній, Таціт, Птоломей вже в I-II століттях н.е. називають їх під іменем венедів локалізуючи ареал їхнього розселення лісостеповою зоною Правобережної України аж до басейну Вісли, вважаючи автохтонним населенням цієї території.
На думку більшості істориків у перших століттях нашої ери соціально-економічний розвиток слов’янського суспільства ознаменувався значним піднесенням рівня господарської діяльності. У самостійну галузь ремесла виділяється видобуток та обробка металів, внаслідок чого виникають центри металургійного виробництва, що постачали залізом та виробами з нього місцевий ринок. Розвиток металургії та металообробки сприяли значному вдосконаленню сільськогосподарських знарядь праці, зростанню продуктивності праці, слугуючи експансії слов’янської землеробської цивілізації. Значне вдосконалення знарядь праці створило можливість вести сімейне господарство на самостійних, приватних засадах, сприяючи формуванню громад на принципі територіальності.
Мирна землеробська колонізація слов’янськими племенами нових земель сприяла розширенню їх контактів, мирних і не завжди, з близькими і далекими сусідами, збігшися в часі з періодом великого переселення народів. Переважно мирні контакти слов’ян з населенням грецьких колоній та римської імперії в перших століттях нашої ери значно відрізнялись від стосунків з готами, що з басейну північної Вісли в II ст. н.е. прийшли на територію Північного Причорномор’я і, створивши тут власну державу, намагались підкорити собі місцеве населення. З готських хронік, що описували тогочасні події можна дізнатись, що вже в той час у слов’ян існували певні форми державності. Так готський історик Іордан, описуючи війни готів та слов’янського племені антів, зазначав, що 375 року готи захопили слов’янського князя Божа з синами і 70 вельможами і стратили їх. Існують також згадки про "державу антів", що вступала в політико-правові відносини з готською та іншими державами.
Про особливості суспільно-політичного устрою слов’ян у ці часи важко говорити з певною однозначністю. Так у тогочасних писемних джерелах неодноразово згадуються представники місцевої соціальної верхівки: королі, володарі, князі, старійшини. Так, крім Божа, згадуються серед склавінських князів верховних князь Даврит, володар і король Мезамир та ін.
У той же час візантійський історик IV сторіччя Прокопій Кесарійський стверджує, що слов’яни не управляються однією людиною, а здавна живуть у народоправстві (демократії) і тому у них щастя і нещастя в житті вважаються спільною справою. Свідчення про те, що найважливіші справи слов’янські племена вирішували колективно є також і в інших хроністів.
Можна припустити, що вже в ці давні часи в організації політичного життя слов’янського населення сучасної України спостерігається наявність двох тенденцій. Перша виражалась прагненні до збереження та розвитку колективних форм управління, народоправства, демократизму в прийнятті найважливіших рішень, що базувалась на економічній автономії сім’ї землероба та територіальній сільській общині, що підривала авторитет родових старійшин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: Політична думка княжої доби.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок