Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> З ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1920-ті РОКИ

З ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1920-ті РОКИ

Назва:
З ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1920-ті РОКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,38 KB
Завантажень:
41
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Г.Т. Капустян
З ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1920-ті РОКИ
Пошук шляхів формування громадянського суспільства в Україні сьогодні потребує врахування історичного досвіду. Одним із вагомих надбань у царині місцевого самоврядування залишається функціонування земельних громад і сільських сходів в українському селі пртягом 1920- х років. Вивчення основних характеристик цих інституцій є повчальним у контексті основних суспільно-політичних завдань, які стоять перед українською спільнотою.
Жвавий інтерес до особливостей діяльності сільських сходів і земельних громад виявляли сучасники [1; 2; 3; 4]. Цікавим моментом у роботах В.В. Калініченка постає інститут земельної громади, який зосереджував у собі значні потенційні можливості розвитку як у галузі господарства, так і в сфері місцевого врядування. Автор звертає увагу на те, що "земельна громада, що діяла в українському селі в 1922-1930 рр., принципово відрізнялася від дореволюційної сільської громади, і їх не слід ототожнювати", оскільки земельна громада після 1922 р. не була наділена адміністративними функціями [5.-С.126-127].
Головна мета пропонованого дослідження полягає у спробі порівняти роботу сільського сходу, земельної громади та сільської ради.
Протягом 1920-х років на владному полі українського села спостерігається діяльність кількох інститутів влади: сільради, комнезами та земельні громади. Якщо два перших інститути забезпечували життєздатність радянської політичної системи в умовах українського села, то останній відбивав процес реального селянського самоврядування, зміст роботи якого перебував у тісному з'язку з природними проблемами села та селянства і чітко визначав власний рух у напрямку розв'язання завдань, важливих для села.
Селяни вважали справжнім господарем села землегромаду, яка за історичний проміжок часу накопичила достатньо досвіду адміністративної роботи (вибори сільських старост, розкладка податків тощо). За радянських часів правове становище землегромад регламентувалось Земельним Кодексом УСРР, затвердженим ВУЦВКом 29 листопада 1922 р. [6].
Усі соціальні групи селян були її членами як землекористувачі. Землегромади володіли лісами місцевого значення, озерами, ставками, олійницями і крупорушками, хатами-читальнями, лазнями тощо.
Управляли землегромадою збори, на які мали право збиратися землекористувачі віком від 18 років. Збори землегромади вирішували широке коло питань, пов'язаних з порядком і формами землекористування. З 1928 р. позбавлені виборчих прав під час виборів до рад позбавлялися і права голосу на сільських сходах [7.-С.106]. Наявність коштів в обороті землегромад за відсутності самостійного бюджету в сільських радах сприяла піднесенню авторитету земельних громад при вирішенні важливих питань. Бюджет земельної громади поповнювався прибутками від "громадських земель", "експлуатації промислових закладів та іншого майна громади, від самообкладання членів і позик у кооперативних та державних установах" [5.-С.131]. Дослідник В.В. Калініченко доводить, що в 1925/1926 р. майже 90% земельних громад розпоряджались бюджетами, загальна сума яких дорівнювала 29,2 млн крб. [5.-С.131].
Відсутність належної матеріальної бази і самостійних бюджетів у більшості сільських рад послаблювали їхнє значення в суспільно-політичному житті. Ці обставини позбавляли їх важелів впливу на земгромади та сільські сходи.
Земельна громада, окрім встановлення норм землекористування, вирішувала ще господарські та культурні питання, саме тому ці пріоритетні галузі ніби минали сільську раду, а епіцентр переміщувався до сільського сходу й обраних старост.
Статут земельної громади, розроблений НКЗемом, визнавав громаду юридичною особою, яка "дає можливість самому населенню без втручання влади, налагодити своє господарство як найкраще". Земельна громада в рамках, визначених її Статутом, могла "купувати, позичати, продавати, заводити підприємства для переробки продукції сільського господарства". Внутрішнім розпорядком заборонялася кругова порука серед членів громади, загальні збори членів громади вправі були перекласти ту чи іншу частину відповідальності за борги на окремі двори.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: З ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1920-ті РОКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок