Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: О. В. Федорченко ВПЛИВ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ У ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ

О. В. Федорченко ВПЛИВ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ У ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ / сторінка 2

Назва:
О. В. Федорченко ВПЛИВ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ У ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,77 KB
Завантажень:
342
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Так, начальник ОПТО обмежився тільки забороною збиратися працівникам ОПК в приміщенні установи для обговорення ситуації в імперії та питання приєднання до поштово-телеграфного союзу [13, арк.11]. Згодом, визнав бездіяльність начальників поштово-телеграфних округів і П.Дурново [11, с.70].
Епіцентром став Московський поштамт, його працівники оголосили страйк 12 жовтня 1905 р. Організований поштово-телеграфний З'їзд проголосив загальний страйк, який починав свій відлік від 15 листопада 1905 р. [4, с.42-43; 10, с.112]. Специфіка роботи зв'язківців давала можливість підтримувати постійні контакти між собою, тому інформація про страйк поширилася миттєво. У відомостях ГУПіТ серед вузлових пунктів страйку значилися Миколаїв, Херсон, Одеса. У цілому з 15 найбільших установ Херсонської губернії страйкували 232 чиновників, що складало 59% чиновників, нижчих службовців 336 - 76% (підраховано за [7, с.401]). Припинили роботу майже всі установи зв'язку в губернії [3, с.135,137]. Масштаби були настільки значними, що для стабілізації ситуації прибув помічник начальника ГУПіТ А.Кормілєв [7, с.406].
Разом з тим, можна припустити, що не всі страйкуючи були активними учасниками й існує відсоток осіб, які стали пасивними страйкарями не з власної волі. Методи тиску і примусу були різні, від засобів словесного переконання до фізичного впливу. Ілюструє, останнє твердження, рапорт чиновника І-го розряду ОПК, датований 17 листопада 1905 р., у якому, зокрема, значиться: «Я йшов на роботу...у провулку вдарили палкою по голові та сказали: «Щоб Ви на роботу не ходили».» [12, 7 червня, с.3-4; 13, арк.15зв.]. В ОПК були зареєстровані випадки споювання нижчих службовців з метою їхньої лояльності до страйку [14, с.311].
На час страйку операції по прийманню, сортуванню і відповідно розносці листів проводилися в обмежених масштабах, завдяки діяльності роботі незначного відсотка не страйкуючих і штрейкбрехерів. В установах, на залізничних вокзалах і станціях збиралося десятки і сотні пудів кореспонденції [13, арк.37].
Треба відмітити, що населення проявляло співчуття страйкуючим зв'язківцям, жертвуючи гроші у страйковий фонд поштово-телеграфного союзу [3, с.135; 15, с.148]. Більше того, дві тисячі карбованців пожертвував керівник ОПТО О.Васильєв [7, с.404].
Самодержавний уряд наочно відчув на собі негативні сторони паралічу зв'язку і почав, хоча із запізненням, вживати контрзаходи. Цар 29 листопада 1905 р. видав наказ про створення надзвичайної охорони для боротьби із страйками на залізницях, пошті і телеграфі [10, с.114]. Більше того, оцінюючи всю складність ситуації, території на яких припинилися залізничний і поштово-телеграфний зв'язок, оголошувалися на воєнному становищі [16, арк.1-1зв.]. Днем раніше, міністр внутрішніх справ П.Дурново наказав усіх без виключення страйкарів звільнити. Під поняття «страйкарів» потрапляли - зв'язківці, які на вимогу начальників поштово-телеграфних округів не ставали до роботи. Вони за час страйку не отримували заробітної плати, повинні були звільнити квартири, заборонили їх впускати в установи. На звільненні посади наказав призначати нових [13, арк.20]. Уряд також пообіцяв з нового року підвищити заробітну плату [17, арк.343-343зв.].
Вжиті заходи та обіцянки похитнули лави страйкуючих, почали лунати пропозиції щодо відновлення роботи. Не надовго лідери страйкуючих переконали до продовження початої справи. Однак недостатня політична досвідченість, матеріальна скрута, саморозпуск поштово-телеграфного З'їзду, відмова від страйку більшості округів та обіцянка задовольнити основну економічну вимогу відіграли свою справу. Працівники Херсонської поштово-телеграфної контори 10 грудня 1905 р. повідомили губернатора, що відновлять роботу наступного дня, у Миколаєві теж приступили до роботи 11 грудня [12, 7 червня, с.3]. В Одесі дещо пізніше - 14 грудня [10, с.114]. До 15 грудня 1905 р. всі установи губернії приступили до роботи [8, с.67].
Щодо долі учасників страйку, не можна переносити категоричні твердження М.Псурцева на Херсонську губернію, згідно яких: «.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: О. В. Федорченко ВПЛИВ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ У ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок