Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> СПРОБИ ВИЖИТИ: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСІЙСЬКИХ АНАРХІСТІВ У 1907-1910 РОКАХ

СПРОБИ ВИЖИТИ: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСІЙСЬКИХ АНАРХІСТІВ У 1907-1910 РОКАХ

Назва:
СПРОБИ ВИЖИТИ: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСІЙСЬКИХ АНАРХІСТІВ У 1907-1910 РОКАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,13 KB
Завантажень:
109
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
В.М. Мороко
СПРОБИ ВИЖИТИ: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСІЙСЬКИХ АНАРХІСТІВ У 1907-1910 РОКАХ
Стаття продовжує публікації з історії еміграції анархістів, розпочаті у ХІУ випуску "Наукових праць історичного факультету Запорізького державного університету". Перша стаття містила історіографічний огляд та аналіз джерел з теми дослідження, що дозволяє нам не торкатися зараз цих питань. Лише уточнимо оцінку історіографії проблеми в 90-і роки. Вона, дійсно, досить бідна. Як і раніше, не було жодної роботи, котра б спеціально висвітлювала закордонну діяльність анархістів. Але деякі сюжети, присвячені цій діяльності, знаходимо в нечисленних публікаціях з історії анархізму в цілому [1; 2; 3; 4]. Історіографія є ще більш скупою, коли мова йде про час після першої революції у Росії. Так, у найґрунтовнішій монографії 80-х років з історії російських непролетарських партій не знаходимо навіть рядка не лише про еміграцію, але й взагалі про анархістський рух у розглядувані роки [5]. Теж і з публікаціями 90-х років. Скажімо, у великій оглядовій статті з історії анархізму В. Кривенького подій 1908 - початку 1914 рр. стосуються лише два абзаци [3.-С.160-161].
Що ж до джерел, то їх достатньо, щоб скласти більш-менш повну картину життя російських анархістських організацій за межами імперії. База опублікованих джерел суттєво поповнилася після виходу з друку в Росії фундаментального (700 сторінок) тому документів і матеріалів про діяльність анархістів до 1917 р. [6].
Поразка революції у Росії привела до поширення серед анархістів-емігрантів занепадницьких настроїв. Ця "хвороба" не оминула навіть частину їх визнаних лідерів. Так, у другій половині 1907 р. на три місяці зник з партійного горизонту В. Черкезов. Виправдовуючись, він у жовтні того ж року писав П. Кропоткіну: не давав про себе знати, усамітнився, бо переживав і продовжує переживати глибоку політичну кризу. Події в Росії змусили переглянути і соціальний, і політичний бік революційного світогляду.
В. Черкезов дійшов висновку, що лише робітничий рух та діяльність партії не можуть забезпечити перемогу революції. Її успіх залежить від зацікавленості в ній всієї нації. Революція реалізує лише спільні вимоги всіх класів. Вимоги окремих класів і партій можуть призвести до кривавої боротьби і героїчних подвигів, однак будуть втілені в життя лише загальні завдання "золотої середини", котрі влаштують всіх. "Як же бути анархістам з їх радикальною програмою?" - риторично запитував автор листа [7.-Ф.1129.-Оп.2.-Спр.2755.-Арк.7].
Занепадницькі настрої стали поживним ґрунтом для чвар як між окремими анархістами, так і закордонними групами. Траплялися випадки, коли суперечки набували кримінального відтінку. Захоплення експропріаціями в Росії відлунювалося за кордоном потворними проявами. У зверненні "До товаришів" часопис "Буревісник" повідомляв про конфлікт між паризькою однойменною групою та групою "Бунтар". "Бунтарі" звернулися з проханням видати їм "на справу" 500 карбованців. Після відмови вони через декілька днів вчинили розбійний напад: розкидали газетний набір, розгромили друкарню. Наступного дня після нападу потерпілі отримали листа з погрозою повторити погром у разі, якщо не пристануть на пропозицію видати гроші [8.- №9.-1908.-Лютий].
Але у цілому закордонні організації анархістів витримали випробування гіркотою поразки революції і в подальшому виконали роль операційної бази відновлення своїх груп в імперії.
Помітною подією перших післяреволюційних місяців стала участь російських анархістів в Амстердамському міжнародному конгресі своїх однодумців (серпень 1907 р.). М. Рогдаєв (М. Музиль) підготував для з'їзду доповіді про течії у російському анархізмі та про профспілковий рух в Росії, В. Федоров-Забрежнев - про індивідуалізм. Російські делегати підтримали резолюцію більшості конгресу про необхідність участі у робітничих синдикатах.
За кордоном продовжували виходити друковані органи анархістів. До "Буревісника" у жовтні 1907 р. додався "Анархіст" - орган анархо-комуністів. Основними авторами першого номера стали Г.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: СПРОБИ ВИЖИТИ: ЗАКОРДОННІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОСІЙСЬКИХ АНАРХІСТІВ У 1907-1910 РОКАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок