Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Берестейська Унія: причини, хід, наслідки

Берестейська Унія: причини, хід, наслідки

Назва:
Берестейська Унія: причини, хід, наслідки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,01 KB
Завантажень:
171
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Берестейська Унія: причини, хід, наслідки
Ідея унії — злуки Православної і Католицької Церкви ні-коли не зникала. Уже в XI ст. було кілька спроб поєднати Церкви, що розділилися в 1054 році. В XII ст. Петро Клюнійський та Ансельм Кентерберійський шукали шляхів для їх поєднання.18* Але обопільна ворожнеча, фанатичні ексцеси збільшували відчуже-ність. Взаємну неприязнь розпалювала літературна полеміка по-між греками та католиками, яка «копала прірву між обома Церква-ми», — пише митрополит Іларіон.
Тяжкий стан Візантійської імперії, якій загрожували вороги з усіх боків, викликав спробу цісаря Михаїла VIII шукати допо-моги у папи Григорія X, якому він обіцяв за це прийняти унію. В 1274 р. був скликаний у Ліоні собор, на якому ухвалено, що Грецька Церква, зберігаючи свої догмати та обряди, має лише виз-нати примат папи, але унію не прийняло ні духовенство Греції, ні народ.
Не торкаючись давніх часів історії України, нагадаємо деякі по-дії останніх двох з половиною століть. У 1396 році говорили про можливість сполучення Православної та Католицької Церкви на нараді Яґайла з митрополитом Кипріяном Цамблаком; поділяючи бажання об'єднати Церкви, митрополит вважав за конечне скликати для цього собор, про що сповістив патріарха. На тому справа й за-кінчилася.
Року 1418 питання унії було порушене на Констанцькому Со-борі, але знову в площині скликання собору з участю з обох сторін знавців канонічного права.
Найактуальніше постало питання унії на Флорентійському Со-борі в 1439 році, коли митрополит Ісидор, грецький патріот, приєд-нався до унії, розуміючи її, як творення Єдиної Церкви. В Україні, крім невеликого числа магнатів, широкі маси залишилися при своїй вірі, хоч не виявляли ворожості до унії. Проте, латинське польське духовенство виявляло до неї ворожість.
З середини XVI ст. появляються палкі полемісти, які ведуть боротьбу проти Православної Церкви. Серед них визначалися Бенедикт Герберст, галичанин з Перемищини, та Петро Скарга (Павензський), єзуїт. У своїй книзі «Про єдність костьолу Божого» (1577) p.) Скарга гостро засуджував православну віру і доводив ко-нечну потребу злуки з Римом, посилаючись при тому на перспек-тиви розвитку освіти та культури і на матеріальні вигоди для української шляхти, які дала б їй унія, а ще більше для православ-ного духовенства, яке вийшло б із приниженого стану. Він вважав, що справу злуки повинен вирішити Собор із православних та като-ликів. Цю блискуче написану книжку присвячено князеві Костян-тинові Острозькому.
Справу унії підтримували — папський леґат Антоній Поссевінс. який їздив у цій справі до Москви, та другий леґат Нунцій Бальонетто, який мав у тій справі конференції з кн. К. Острозьким та його синами.
Костянтин Острозький (1527-1608), «некоронований король Укра-їни», був одним із наймогутніших маґнатів, власником значної ча-стини Волині і великих поселень в Галичині. Він був патроном понад 1000 церков у своїх маєтках, бачив занепад Православної Церкви і прагнув її об'єднання з Католицькою Церквою, але не в формі підкорення одної другій. Острозький мав однодумців і вели-кий авторитет в колах української шляхти, міщан, вищого духовенства.
Наприкінці XVI ст. поновилися заходи в справі унії, при чому її ініціаторами, несподівано, були православні владики. Значною мірою спричинилася до цього політика двох патріархів — Йоакима і, особливо, Єремії — під час подорожування їх по Україні: вони стали на бік братств, дозволивши собі зневажливо поставитися до владик. Незадоволення владик викликали позбавлення сану митро-полита Онисифора за двоєженство (був двічі одружений), висвята на митрополита Михаїла Рогози, обраного лише світськими особами, і призначення єпископа Луцького, Кирила Терлецького, екзархом патріарха, нібито контролером над митрополитом, — сан, якого не було раніше. Наслідком всіх цих умов поволі в різних колах право-славних стала ширитися думка про унію, в надії, що вона оздоро-вить церковну атмосферу.
Наприкінці 1589-го або на початку 1590-го року єпископ Львів-ський Гедеон Балабан перший порушив питання про унію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Берестейська Унія: причини, хід, наслідки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок