Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Біографія Г.С. Сковороди

Біографія Г.С. Сковороди

Назва:
Біографія Г.С. Сковороди
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,94 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
на тему:
Біографія Г.С. Сковороди


Історія народу, а тим більше історія його літератури — це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трап-ляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті колодя-зі й давно полишені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, нашіптували легенди-спогади про те, як колись припада-ли до них спрагло, зіпершись дужими руками на цямриння, мо-гутні вої й уклінно схиляли чубаті голови. Щиро вірили: вся сила живого — від неї, води.
Минали віки... Інші приходили воїни і, борючись з новими во-рогами, відшукували залишені предківські стежки та замулені криниці. Так було в усіх народів, у всі віки...
Чи не найчіткіше сліди наших предків відбилися в літерату-рі — тих духовних криницях, з яких вони пили красу, у дзерка-лі яких ми й сьогодні бачимо високий мистецький злет їхньої душі, хвилюючий поетичний світ образу і думки. Скільки ж ро-ків, століть українській літературі? Білоруській? Російській? Ака-демік Д. С Лихачов, видатний радянський дослідник давньо-руської літератури, відповідає: «Російській літературі майже ти-сяча років. Це одна з найдавніших літератур Європи. Вона дав-ніша, ніж література французька, англійська, німецька. її почат-ки сягають другої половини X ст.». І далі: «Із цих тисячі ро-ків принаймні триста років належать періодові, який був спіль-ним початком для літератур трьох східнослов'янських народно-стей: російської, української і білоруської...»
Отже, українській літературі, як і братнім літературам Росії та Білорусії,— майже тисяча років. Перші триста років її істо-рії — це давньоруський період, спільний для трьох літератур. Від кінця XIII ст. і по XVIII ст. включно — давньоукраїнський період. Поява «Енеїди» І. П. Котляревського, в якій на повен голос зазвучала жива мова народу, започаткувала історію нової української літератури, дальшим розвитком її від 1917 року ста-ла українська радянська література.
На межі двох періодів історії українського письменства давнього й нового – височить постать Григорія Чачи ва Сковороди. Те, що залишив він нам у спадок,— це цілюще, життєдай-не джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки поколінь,
У різні часи інтерес до Сковороди був різний. Його життєпис складали письменники, історики, філософи, а осібно від них із розрізнених переказів і легенд творила привабливий образ бага-тюща поетична уява народу.
Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книж-ку передаються оповіді про Григорія Сковороду. В ньому вра-жає подиву гідна цільність натури й громадянська принципо-вість. На короткий час у 1750 році Г. С Сковорода посів у Переяславському колегіумі посаду викладача поетики. Єпископ-самодур Никодим Срібницький вимагав пояснити, чому Сковорода викладає свій предмет не як кожний «порядочный чиновник», а по-новому. Григорій Савич відповів, що про те можуть судити спеціалісти : «Одна справа — архієрейський посох, а інша — сми-чок», що значило: «Знай швець своє шевство, а в кравецтво не мішайся». Це був виклик, якого не могла знести єпископська пиха,— і Сковорода пішов геть з училища.
Пізніше Білгородський єпископ спонукав Сковороду прийняти духовний сан, чернецтво. Той, не бажаючи втратити особисту волю й незалежність, відповів: «Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв? їжте жирно, пийте солодко, одягайтесь м'яко та чернецтвуйте! А для мене чернецтво — в житті несутяжному, в задоволенні малим, у помірності, у відмові від усього непотріб-ного, щоб придбати найпотрібніше; в зреченні від усіляких примх, аби зберегти себе самого в цілості; в загнузданні само-любства... в пошукуванні слави божої, а не слави людської».
Зверталися до Сковороди ченці Києво-Печерської лаври, знаю-чи його як ученого: «Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і прикрасою обите-лі». У відповідь — виклик: «Ох, преподобнії! Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у хра-мі божому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Біографія Г.С. Сковороди

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок