Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> СУТНІСНИЙ ЗМІСТ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

СУТНІСНИЙ ЗМІСТ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Назва:
СУТНІСНИЙ ЗМІСТ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,12 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 94:81'272
В. А. Жадько
СУТНІСНИЙ ЗМІСТ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
Аналізується здійснення мовної національної політики в сучасній Україні. Пропонуються її основні напрямки, виходячи з історико-філософської духовної спадщини Е. Сміта та Б. Поршнєва. Обґрунтовується висновок, що державна політика має бути києвоцентричною, що призведе до її україноцентричності. Ключові слова: мовна політика, національна ідентичність, народна міфологія, києвоцентризм.
Духовні кордони держави визначаються матерією духу, якою є мова. Вона об'єднує людей у певні спільноти тим, що висловлюване нею є для них зрозумілим, спільним і загальним, у межах якого формується і функціонує якась родова (загальна) ідея, родовий дух, врешті - народ. Мова і є держава на рівні духовному, оскільки вона спроможна утримувати („держати") індивідів як цілком визначену цілість. Причому, визначену саме тим категоріальним устроєм, який органічно випливає з її особливостей - лексичних, граматичних, синтаксичних, тих, що утворюють безсумнівний об'єктивний дух народу як дух суб'єктивний і водночас суб'єктний, життєтворчий і життєдайний, життєздатний і життєспроможний.
Для України вкрай актуальною проблемою є здійснення мовної національної політики, оскільки майже половина населення є фактично російськомовним. У даній статті ми пропонуємо дати її основні напрямки, ґрунтуючись на історико-філософській духовній спадщині, праці англійського соціолога й економіста
Е.Сміта „Національна ідентичність , написаній на основі досвіду західноєвропейських країн, а також праці відомого радянського вченого Б.Поршнєва „О начале человеческой истории".
Метою статті є обгрунтування мови як головного народотворчого чинника, якому має підпорядковуватись мовна політика держави.
Тут потрібно враховувати відому філологам, а, нагадаю, всі вчені, в тому числі філософи, включно по V століття нової ери називались саме так, наукову гіпотезу Сепіра-Уорфа. Вона гласить: „Мова нав'язує людині норми пізнання, мислення і соціальної поведінки: ми можемо пізнати, зрозуміти і здійснити тільки те, що закладено в нашій мові" [1, с.183]. Не менш відомий етнолог і філософ Б.Поршнєв, наводячи її у праці „О начале человеческой истории", позначає таке нав'язування проявом примусової сили слова. І стверджує: „Слова, проголошені одним індивідом, невідворотним, „роковим" чином визначають поведінку іншого, якщо тільки не наштовхуються на негативну індукцію, контрсугестію, що зазвичай шукає опору в словах третіх осіб або ж оформлюваних за такою моделлю. У чистому вигляді сугестія є мовлення мінус контрсугестія. Остання на практиці іноді виражена з повною силою, але іноді в пониженій мірі - в оберненій залежності від ступеня авторитету особи, яка є джерелом сугестії" [1, с.187].
Вже тут маємо пояснення ніби вродженої схильності до агресії між народами, що є носіями різних мов. У змаганні за життєвий простір перемагає той народ, сугестивний вплив мовлення якого переважає сугестивний вплив іншої системи мовлення. Підсилення впливу чи спротиву, як можемо бачити, досягається формуванням ненормативної лексики, фактично - системи сквернослів'я.
Природно-біологічною, що те ж саме, етнічною, основою такого стану міжетнічних відносин є закономірність: більш розвинена нервова система будь-якого біологічного виду гіпнотизує менш розвинену, носії якої стають жертвами. Безпосередні пращури людей - неоантропи - вели, на переконання Ф.Поршнєва, не трудовий, а „паразитичний" спосіб життя. Ми думаємо, що це не зовсім коректно. Насправді праця полягала в пошуку життєздатних засобів впливу на природних антагоністів. І це була праця мовна, комунікативна. А саме: перемогти їх можна не тільки і не стільки їх фізичним знищенням, скільки прирученням, одомашненням, впливом на них знанням їх мови, підсиленим власною лексикою в її контрсугестивній функції. Внаслідок цього можна відібрати властиву їм внутрішню сутність, навіть залишивши їм життя.
Вчені-етнологи, як і лінгвістичні науки взагалі, розглядають мову як засіб комунікативної соціалізації та основу соціальної психології.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СУТНІСНИЙ ЗМІСТ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок