Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> РЕНЕСАНС СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ? РОЗДУМИ ПРО МІФОТВОРЧІСТЬ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

РЕНЕСАНС СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ? РОЗДУМИ ПРО МІФОТВОРЧІСТЬ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

Назва:
РЕНЕСАНС СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ? РОЗДУМИ ПРО МІФОТВОРЧІСТЬ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,26 KB
Завантажень:
148
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
О.О.Мельникова Мельникова Олена Олександрівна - д-р іст. наук, професор, закордонний член Шведської академії імені короля Ґустава Адольфа, керівник центру «Східна Європа в давнину і середньовіччя» Інституту загальної історії Російської академії наук (Москва, Російська Федерація).
РЕНЕСАНС СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ? РОЗДУМИ ПРО МІФОТВОРЧІСТЬ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
Спростовуються найбільш популярні у сучасній історичній науці і у середовищі дилетантів міфи. Ідеться про пошуки Туром Хейєрдалом батьківщини норвежців на Дону, «нову хронологію» А.Фоменка, «Велесову книгу», намагання зробити скандинавів-варягів нікому невідомими слов'янами з Прибалтики та ін. Автор з'ясовує причини активізації міфотворчості в останнє двадцятиріччя.
Дивна річ - одержимість! З одного боку, без неї не здійснювалися б відкриття, що докорінно змінювали життя людства, - від кам'яного віку й до наших днів. Без неї не може бути і справжнього вченого, і навіть чудовий, але байдужий до всього професіонал може залишитися всього-на-всього ремісником. З іншого боку, одержимість якою-небудь ідеєю, хай навіть у певних рамках плідною, здатна похитнути високий професіоналізм, змусити вченого щиро не бачити фактів, що ставлять під сумнів його гіпотезу, а в особливих випадках - і свідомо замовчувати або викривляти їх. Що ж уже тоді казати про дилетантів або людей не досить обізнаних із науковою сутністю справи (яка нерідко є за межами їхньої власної професії), якій вони присвячують свої фізичні сили та енергію. І зовсім сумно тоді, коли одержимість ідеєю, можливо, спочатку й щира, підтримується ідеологічними, політичними або й іншими кон'юнктурними міркуваннями.
Кожне наукове співтовариство стикається з подібними явищами і змушене так чи інакше реагувати на них. У другій половині 1990-х рр. історики, філологи, археологи Норвегії були дуже занепокоєні: Тур Хейєрдал, знаменитий норвезький мандрівник і національний герой спочатку висунув припущення, далі почав шукати йому підтвердження і нарешті видав як науково доведений факт таку ідею: батьківщиною норвежців (не скандинавів узагалі, а саме норвежців!) є північне узбережжя Азовського моря1. Доказ лежав на поверхні й був зрозумілий будь-кому: у вступах до створеного в 1220-ті роки зведенню саг про норвезьких конунгів «Круг Земний» і «Молодша Едда» (пам'ятки, що норвезькі діти читають у школі, так само, як наші - «Слово о полку Ігоревім») їх автор Сноррі Стурлусон пише про те, що Один та інші божества давньоскандинавського язичницького пантеону насправді були вождями народу асів2, який спочатку жив у «Великій Світьод», розташованій десь в Азії або в Трої і яку деякі інші твори вміщують у Північному Причорномор'ї. Вони й привели свій народ до Скандинавії3. Від аса Одина і його сина Інгві-Фрейра4 і походять шведи та норвежці. Т.Хейєрдалу було очевидно: прабатьківщина асів (і, відповідно, норвежців) знаходиться там, де збереглась їх одвічна назва - Азов!5 Дивитися в етимологічні словники йому не було необхідності, адже співзвучності ас - Азія - Азов6 говорили самі за себе. Гіпотеза вимагала підтвердження (для скептично налаштованого наукового світу, не для Т.Хейєрдала, - адже він і так знав, що правий), і знаменитий мандрівник починає розкопки поблизу Азова. Кажуть, якийсь предмет скандинавського походження, правда, не доби вікінгів, а часів здобуття Азова Петром Великим, на службі в якого було чимало шведів, дійсно знайшли.
Ситуація була відверто анекдотичною, і не була б варта прикрощів професіоналів, якби не одержимість Т.Хейєрдала цією ідеєю і не його авторитет національного героя. «Відкриття» норвезького мандрівника почали активно пропагувати у засобах масової інформації. Його яскраві, як завжди, сповнені переконання виступи по телебаченню і в пресі, справляли великий вплив на широку публіку, що охоче приймала сенсаційну новину, не вникаючи в деталі і, тим більше, не цікавлячись, та й не маючи змоги оцінити вагомість його «аргументації». Саме це впровадження історичного міфу у суспільну свідомість і викликало тривогу спеціалістів, тим більше, що серед тих, хто увірував у «азовську прабатьківщину», виявились і чиновники від освіти, котрі, незважаючи на протести (усні й письмові) вчених, почали обговорення питання, чи не варто відкриття Т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: РЕНЕСАНС СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ? РОЗДУМИ ПРО МІФОТВОРЧІСТЬ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок