Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

Українська держава гетьмана Павла Скоропадського / сторінка 2

Назва:
Українська держава гетьмана Павла Скоропадського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,78 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

У середині березня німецько-австрійські війська захопили пів-денні міста. Радянські війська евакуювалися морем у Крим. Після жорстоких боїв на початку квітня було залишено Катеринослав і Харків. Оскільки участь російських військ у воєнних діях в Україні важко було приховати, німці перейшли кордон і захопили Новозибків та Бєлгород. Загроза нависла над Брянськом і Курськом. На початку травня було підписано угоду про припинення воєнних дій на курському напрямку. Утворювалася так звана «нейтральна зона» завширшки 10 км на ділянці від Рильська до Суджі.
Наступ німецьких військ відбувався переважно по залізни-чних магістралях. Застосовуючи тактику активної оборони, ра-дянські війська затримали противника майже на місяць. Це дало змогу урядові Росії евакуювати з України рухомий склад залізниць, десятки ешелонів з промисловим устаткуванням, продовольство тощо.
У дипломатичних документах цього часу союзники прого-лошували, що єдиною їхньою метою є відновлення в Україні законної влади — Центральної Ради. Фактично ж встановлю-вався окупаційний режим. Командуючий збройними силами Німеччини генерал Е. Людендорф пізніше так визначав їх го-ловні цілі: «В Україні треба було придушувати більшовизм і створювати там такі умови, щоб мати можливість мати від неї воєнні вигоди й вивозити хліб та сировину».
Австро-Угорщина зайняла південно-західну Волинь, Поділь-ську, Херсонську і Катеринославську губернії; Німеччина — всі інші. У Миколаєві, Маріуполі та Ростові-на-Дону стояли змішані гарнізони союзників. Кам'яновугільною і залізорудною промисловістю союзники управляли спільно. Централізоване управління залізницями і водним транспортом контролювало німецьке командування.
Розпуск Центральної Ради.
 
Від уряду УНР окупаційні власті чекали пояснення: чи зміниться курс Центральної Ради в нових умовах. Центральна Рада заявила, що все має бути так, як було: як віддала вона всю землю робочому народу, так на тім і стоїть, а закони, видані на користь робітників, також зали-шатимуться в силі. Рада готувалася до скликання Українських Установчих зборів, які мали підтвердити її соціально-економічні реформи. Було оголошено дату скликання — 12 травня. Підтверджувалася чинність виборів, що пройшли на початку 1918 р. Довибори у замирених тепер окупаційними військами районах планувалося провести негайно.
Однак члени Центральної Ради не враховували, що присутність окупаційної армії кардинально змінила політичну обстановку. По-міщики перейшли в наступ і стали вимагати повернення конфі-скованої власності. Зокрема, у квітні велика група поміщиків-поляків з Волині й Поділля звернулася до австрійського уряду у Відні з настійними вимогами примусити селян сплатити або відробити заподіяну їхньому майну шкоду. Промислово-фінансові кола категорично наполягали скасувати або переглянути робіт-ниче законодавство. У багатомільйонному селянстві зросла ак-тивність більш заможних верств, настроєних відновити приватну власність на землю, тобто відмовитися від її соціалізації.
Незадоволення бідняцьких верств селянства, становище яких в умовах окупації різко погіршилося, виявлялося в партизан-ському русі, що поширювався. Послаблення державних інсти-тутів, які Центральна Рада прагнула будувати демократичним шляхом, призводило до повсюдного хаосу і безладдя. Чим далі, тим більше центральний уряд не міг контролювати становище на місцях.
Серйозний конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією спалахнув у зв'язку з наказом головнокоман-дуючого німецькими військами в Україні генерал-фельдмарша-ла Ейхгорна про засів полів. Наказ було видано тому, що навесні 1918 р. значна площа під зернові могла залишитися незасіяною: земельні комітети здебільшого не допускали поміщиків до за-сіву, а селяни не могли своїми силами обробити наявну орну землю. Плануючи закупити велику кількість хліба, німці не бажали, щоб врожай зменшився внаслідок недосіву. У наказі, опублікованому без узгодження з українським урядом, говори-лося, що селяни під загрозою «заслуженого покарання» не по-винні перешкоджати поміщикам засівати лани.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок