Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> МЕТОДИ ПОНТІЙСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ У ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я НАПРИКІНЦІ ІІ - НА ПОЧАТКУ І СТ. ДО Н.Е.

МЕТОДИ ПОНТІЙСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ У ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я НАПРИКІНЦІ ІІ - НА ПОЧАТКУ І СТ. ДО Н.Е.

Назва:
МЕТОДИ ПОНТІЙСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ У ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я НАПРИКІНЦІ ІІ - НА ПОЧАТКУ І СТ. ДО Н.Е.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,89 KB
Завантажень:
484
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
В. М. Певченко
МЕТОДИ ПОНТІЙСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ У ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я НАПРИКІНЦІ ІІ - НА ПОЧАТКУ І СТ. ДО Н.Е.
Північне Причорномор'я відігравало важливу роль у антиримських планах Мітрідата Євпатора. Вивченню кола проблем, пов'язаних з понтійською експансією у Північне Причорномор'я, приділялася значна увага у працях багатьох вчених. Так, хронологія та датування подій були ретельно розглянуті С.Ю. Саприкіним [1, с.127-153]. Вагомий внесок у дослідження та аналіз фактів, пов'язаних зі встановленням понтійського панування у регіоні, таких як виступ Савмака на Боспорі, зроблено С.О. Жебелевим [2, с.53-62], та Ю.Г. Віноградовим [3, с.64-87]. Методи понтійської експансії досліджувалися, зокрема, у працях Є.О. Молєва [4, с.3-76], та С.Ю. Саприкіна [1, с.127-153]. При цьому основна увага приділяється розгляду військових дій, а інші методи, хоча й вивчалися, але окремо не виділялися. Натомість, без розгляду і аналізу усього комплексу методів, застосованих для встановлення влади Мітрідата Євпатора у Північному Причорномор'ї, неможливо встановити різницю у підходах понтійського царя до грецьких полісів та варварського населення регіону, і отримати повну картину встановлення понтійської влади. Тому, вважаємо за необхідне детально розглянути понтійську експансію у Північному Причорномор'ї, для виділення та диференціації різних методів якими вона проводилася.
Понтійське царство мало територіальні претензії майже до всіх своїх сусідів. Понтійські Мітрідатіди були нащадками Отанідів та Ахеменідів, а тому вважали власними родовими володіннями майже всю Малу Азію, і зокрема, Віфінію, Каппадокію та Пергам. З переходом останнього під владу Риму, територіальні претензії понтійських царів поширились і на цю державу [1, с.37-38]. Намагання повернути родові володіння штовхало Мітрідата Євпатора до війни з широкою коаліцією на чолі з Римом, яку він програв би через брак ресурсів. Це яскраво продемонструвала невдала війна Фарнака І з Пергамом, Віфінією та Каппадокією у 183-179 рр. до н.е. [5, с.67]. Мітрідат Євпатор повинен був шукати союзників і відповідні ресурси для проведення своєї політики. У Малій Азії це було майже неможливо через сильні позиції Риму та інших держав, до яких Понт мав територіальні претензії. В цій ситуації об'єктом понтійської експансії для здобуття ресурсів став Чорноморський регіон, і зокрема, Північне Причорномор'я. Тут порівняно слабким був вплив Риму, а крім того, регіон мав значні людські та матеріальні ресурси [6, с.157]. Боспор і інші грецькі центри були значними постачальниками продовольства в античному світі, зокрема зерна [7, VII. 4, 6]. Північне Причорномор'я також населяли численні войовничі племена варварів, які могли поповнити понтійське військо у війні з Римом. Для експансії в цей регіон Мітрідата могли схиляти давні союзницькі відносини між Понтом і Херсонесом Таврійським [8, 402], а також, вірогідно, з Ольвією [9, с.112], і сарматами [10, с.142]. Сприяла намірам Мітрідата і складна етнополітична ситуація в регіоні, античні центри якого переживали черговий сплеск варварської навали [11, с.95-96].
Військовій експансії передувала дипломатична підготовка. Використовуючи старі зв'язки з Херсонесом і скрутне становище полісу, що воював зі скіфами, Мітрідат Євпатор вирішив заключити договір з містом, для чого в Херсонес був направлений посол - син Кефали. Внаслідок місії посла, вірогідно, був укладений договір, і понтійський цар став покровителем полісу [4, с.23]. Деякими вченими прийнята гіпотеза, що наслідком місії сина Кефали стало не укладення нового договору, а відновлення старого, часів Фарнака І [12, с.16]. На наш погляд, мова йде саме про новий договір з понтійським царем, оскільки поліс, хоча і зберіг автономію, потрапив під протекторат Мітрідата. На це вказують не лише згадки Євпатора як покровителя полісу, а й перехід херсонеської монетної чеканки на типологічно близьку до понтійської і наявність у полісі царських військ [1, с.138]. Крім того відновлення старого договору було неможливим через наявність в документі зобов'язання сторін щодо дружніх відносин з Римом [8, 402], а це явно суперечило усій політиці Мітрідата.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: МЕТОДИ ПОНТІЙСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ У ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я НАПРИКІНЦІ ІІ - НА ПОЧАТКУ І СТ. ДО Н.Е.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок