Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: Спеціалізація сільськогосподарських районів України

Спеціалізація сільськогосподарських районів України / сторінка 2

Назва:
Спеціалізація сільськогосподарських районів України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,42 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Наявність худоби визначалася внутрішніми потребами господарств, розмірами орної землі, сіножатей. Чисельність худоби була значною. Це пояснювалося двома факторами: наявністю багатих пасовищ і великими запасами барди на ґуральнях.
У фільварках Правобережної України тваринництво в основному використовувалося на потреби панського маєтку. Утримували в середньому ЗО—90 і більше голів великої рогатої худоби, 20—70 свиней, 1500 овець. У Східній Галичині на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 8 волів, 7 коней, 13—15 корів, 9 свиней, 13 овець. У фільварках появилося молочарське господарство. Важливе місце в господарському житті займало вівчарство. На розведенні овець спеціалізувалося багато сіл захід-ноукраїнських земель.
На Лівобережжі та Слобожанщині вирощували більше ози-мого жита (до 50 % площі), на Півдні — пшениці, на Волині — озимої пшениці (до ЗО %). Для Галичини був характерним гречано-вівсяний напрям. Чернігівський, Стародубський, Сумський полки були головними районами посівів коноплі. Чернігівський, південні полки, землі між Дністром і Прутом — тютюну. В лісостепових і лісових районах розводили переважно волів, у степових — коней.
Поряд із хліборобством і тваринництвом дедалі більшу роль відігравали сільськогосподарські промисли — бджіль-ництво, рибальство, мисливство.
Селянські та козацькі господарства залишалися нату-рально-споживчими, їхньою основою було хліборобство. Однак по-треба грошей для сплати ренти, податків, купівлі необхід-них товарів змушувала селян і козаків дедалі більше про-дуктів вивозити на ринок.
Заможні козаки часто здавали землю в оренду. Значну роль в їхніх господарствах відігравали промисли, пов'язані з сільським господарством, — обробка льону, коноплі, мли-нарство, ґуральництво, а також з гутництвом, рудництвом, чумацтвом, торгівлею.
У карпатських районах в умовах недостатньої кількості орної землі основу господарства доміній становило промис-лове виробництво (металургія та добування солі).
Товарний характер селянських господарств обмежува-ло розширення фільварково-панщинної системи. Оскільки для забезпечення сім'ї хлібом необхідно було мати наділ у 10 моргів , то більшість селянських госпо-дарств не могла виходити на ринок із своєю продукцією. У ринкових відносинах брали участь чиншові господарства, ті, що мали не менше двох волів, орендарі землі у магнатів, селяни, які займалися ремеслом, торгівлею, чумацьким про-мислом.
По всій Україні широко застосовувалася праця наймитів. В Гетьманщині плата най-маних женців становила п'яту частину врожаю, молотників — десяту. Відносини між господарем і наймитом регламентува-лися звичаєвим правом. Використання вільного найму поєднувалося з примусо-вим. У деяких маєтках південної частини Лівобережжя застосовували переважно найману працю, яка використовувалась у козацьких і селянських господарствах.
У Галичині та Правобережжі в кожному фільварку пра-цювало до десяти постійних найманих "паробків". Поши-рилося челядництво — праця у дворі феодала замість пан-щини без норми. Поступово вона перетворилася на різно-вид примусового найму за оплату натурою і грошима. Постійним яви-щем став кабальний найм. Селяни купували в борг у шляхти хліб, волів, корів. При цьому укладали договір і селяни відробляли борг, працюючи на феодала.
Отже, у сільському господарстві України відбувалися певні зрушення. Розширилися посівні площі, зросло зна-чення зернового господарства, поглибилася спеціалізація окремих районів, важливого значення набули племінна і селекційна робота. Садівництво, сільськогосподарські про-мисли мали допоміжне значення. Характерною рисою гос-подарства магнатів Західної та Правобережної України, козацької старшини було підприємництво, використання найманої праці. Магнати вкладали значні кошти в органі-зацію виробництва. Товарно-грошові відносини сприяли майновій диференціації селянства та козаків. Заможні зміцнювали зв'язки з ринком за рахунок продажу про-дукції свого господарства, промислової та торговельної діяльності, застосовували працю наймитів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Спеціалізація сільськогосподарських районів України

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок