Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці

Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці

Назва:
Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,54 KB
Завантажень:
488
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці

*
Загальна характеристика інституціоналізму*
Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена*
Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонза*
Школа кон 'юнктури (емпіричний інституціоналізм) У. Мітчелла*
Післявоєнні інституціональні концепції*
Дж. К. Гелбрейт: "нове індустріальне суспільство " та "конвергенція"
Історія інституціоналізму як течії політичної економії налічує майже століття. Термін "інституціоналізм" запровадив у економічні дослідження У. Гамільтон у 1919 p., але цілісної течії тоді ще не існувало. Походить цей термін від слів "інституція" (звичай, порядок, традиція) та "інститут" (порядок, що приймає форму закону або установи), а тому й сутність інституціоналізму визначається як неекономічне, інституціональне трактування економічних явищ і процесів. У марксизмі, наприклад, структура суспільства виражена трьома поняттями: продуктивними силами, виробничими відносинами та надбудовою. Інституціоналісти на противагу цьому підходу запропонували триєдину соціальну структуру, що складається з матеріальної, інституціональної та ідеологічної основ. Інституціоналізм пройшов в еволюційному розвитку три періоди: виникнення інститу-ціональних теорій у 20—30-ті роки XX ст., період затишшя — 40—50-ті роки і нове піднесення, яке почалося в 60-ті роки.
Ранній інституціоналізм не залишив після себе цілісної школи чи сильного лідера. Розрізняють соціально-психологічний інституціоналізм Торстейна Веблена (1857—1929), соціально-правовий інституціоналізм Джона Коммонза (1862—1945) та школу кон'юнктури Уеслі Мітчелла (1874—1948). Незважаючи на неоднорідність, представники цієї течії економічної думки мають спільні методологічні принципи:*
еволюційний характер теорії;*
технологічний детермінізм;*
розширене трактування предмету політичної економії, застосування так званого міждисциплінарного підходу;*
чітко означений критицизм.
Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою ортодоксії, а саме: проти теорії гедонізму (максимальної вигоди для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги) за динамічний підхід (розгляд явищ в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.
Інституціоналісти досліджували три групи проблем, тісно пов'язаних зі сферою державної політики:*
взаємовідносини праці та капіталу;*
взаємозв'язок монопольного сектора економіки з дрібним і середнім бізнесом;*
взаємодію приватних і суспільних інтересів.
Інституціональні погляди Т. Веблена називають соціально-психологічними тому, що в основу розвитку суспільства й економіки як його частини було покладено психологічні чинники — звички, поведінку, традиції, уявлення, прагнення. Предмет політекономії Т. Веб-лен визначив як поведінку людини стосовно матеріальних засобів існування, що свідчить про гіпертрофію психологічних чинників. Учення Т. Веблена відрізнялось особливим критицизмом — засуджувались і критикувалися не тільки ортодоксальні погляди, а й сам капіталістичний спосіб виробництва. Різко негативним було ставлення Т. Веблена до процесів монополізації, зростання розмірів і сили корпорацій, ліквідації вільної конкуренції. Історичний розвиток він трактував як виникнення, зростання суперечностей між інституційним і зовнішнім середовищами та поступове їх вирішення, а рушійною силою історичної еволюції вважав переважно технічний і технологічний прогрес засобів виробництва.
Т. Веблен підійшов до поділу капіталістичного господарства своїм шляхом, визначивши в ньому сфери "індустрії" та "бізнесу". Під першою він розумів матеріальну форму капіталістичного виробництва, тобто безпосередньо виробництво, а під другою — керуючу силу виробництва, сферу обігу. Т. Веблен стверджував, що бізнес підпорядкував виробництво й індустрію власним фінансовим інтересам, а тому основною суперечністю сучасного йому світу він вважав невідповідність інтересів індустрії та бізнесу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок