Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> Бусідо, як засновник економіки Японії

Бусідо, як засновник економіки Японії

Назва:
Бусідо, як засновник економіки Японії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,63 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Бусідо, як засновник економіки Японії

Вступ. 3

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини. 5

2. Основні риси філософії буси до, лягли в основу свідомості сучасності. 9

Вступ.

Бусидо – це кодекс поведінки самураїв у Японії в середні віки, в основі якого лежавши бойовий дух воїнів та презирливе ставлення до робочого населення. Обов'язково передбачалось самогубство в разі нешанобливого ставлення до честі самурая.

Самураями у феодальній Японії були світські феодали, починаючи від крупних властителів і закінчуючи мілкими дворянами. Філософія, що лягла в основу бусидо відіграла значний вплив на історичний розвиток країни, оскільки базувалась на тому, що вважалось єдиним прийнятним зайняттям для чоловіка-самурая це військова праворуч, інша праця викликала не поважне ставлення до людини, що і провокувало расові конфлікти.

Самураї як відособлений верст населення почали виділятись у період правління в Японії феодального будинку Мінамото (1192-1333). Чітко сформулювалось і отримало деякий вплив у країні за період правління сьогунов з феодального будинку Токугава (1603-1867). Найбільш привілейний куля самураїв складали так звані хатамото. У своїй більшості смороді займали положення службовців у власний військах сьогуна. Основна ж маса самураїв, що дотримувались кодексові бусидо були васалами князів; частіш за усіх смороду не малі земель, а отримували жалування рисом. Кодекс поведінки самураїв був проникнутий духом презирства до трудового населенню. Законодавство Токугава дозволяло самураям безкарно вбивати на місці “простолюдина, котрий нешанобливим образом повів собі по відношенню до членів воєнного класу”. У період правління Токугава, коли внутрішні феодальні війни закінчені, військові відряди самураїв використовувались головним чином для придушення селянських повстань. Разом з тім правлячім колам не потрібні були такі великі відряди самураїв, тому їх кількість з роком почала знижуватись. Частина з них стала руїнами, тобто декласованих самураїв, васальна залежність яких від князів зникла, руїни часто переходили на положення громадян, що займаються ремеслом, торгівлею тощо. Процес внутрішнього розпаду самураїв значно посилився в середині вісімнадцятого століття. Багато самураїв, навіть не переходячи на положення руїнів, займались ремеслом, торгівлею. Рядові ж самураї, особливо в князівствах Сацума, Тьосю, Таса та Хидза, були тісно пов'язані з правлячими верствами та зіграли значну роль у незакінченій революції 1867-1868 рр., що значно вплинуло на економіку країни. Після неї самураї, як феодальні верстви населення, були ліквідовані, однак смороду не втратили свого привілеєвого положення. Із верств колишніх самураїв поповнювались кадри чиновників, з них складався основний офіцерський склад армії та флотові.

Кодекс бусидо, образ самурайських “доблестей” та традицій, культ війни стали поставною частиною ідеологічного арсеналові японської реакції, що використовувалась для пропаганди расизмові і мілітаризму.

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини.

Для більш детального дослідження впливу ідейних переконань самураїв, розглянемо період розвинутого феодалізму з кінця дванадцятого до шістнадцятого століть.

У 1185 році боротьба між будинками Монамото і Тайра закінчилась розгромом останнього. Влада в країні перейшла до рук північно східних феодалів, що проголосили в 1192 свого вождя Йоритомо Минамото правителем держави. Його звання сьогун стало з тихнув часів означати військово-феодальне правління в Японії, що не могло не позначитись на розвитку економіки держави. Опору сьогуна складало військово – феодальна громада (буси), особливо власні васали сьогуна, що займали адміністративні посади. Нижча частина общини буси складалась з малого військового дворянства – самураєв. У 1274 та 1281 монголи, що вже завоювали Китай та Корею, зробили дві експедиції проти Японії, однак смороду закінчились для них поразкою. Значну роль у цьому відіграла психологія самурая, що базувалась на кодексі Бусидо.

Бусидо – неписань кодекс поводження самурая в суспільстві, що представляло собою звід правил і норм "щирого", "ідеального" воїна.

Бусидо, що спочатку трактувалося як "шлях коня і цибулі", згодом стало означати "шлях самурая, воїна" ("буси" - воїн, самурай; "до" - шлях, навчання, спосіб, засіб). Крім того, слово "до" переводитися ще і як "борг", "мораль", що має відповідність із класичною філософською традицією Китаю, де поняття "шлях" є якоюсь етичною нормою (дао-дэ). Таким чином, бусидо - це "самурайська мораль", "чеснота", "морально-етичний" кодекс.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Бусідо, як засновник економіки Японії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок