Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні

Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні

Назва:
Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,74 KB
Завантажень:
230
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сучасний стан розвитку податкових систем у країнах Заходу та в нових незалежних державах, до яких належить і Україна, наблизився до того моменту, коли зміни податків і режимів оподаткування, маневрування податковими ставками вичерпують свій реформаторський потенціал. Можна стверджувати, що упродовж ХХ ст. були застосовані майже всі можливі варіанти структурно-нормативних перетворень в оподаткуванні. Процеси інтеграції та глобалізації, синхронні податкові реформи все більше роблять національні податкові системи схожими одна на одну. При зростаючих вимогах фіскального і соціального характеру до податкових систем настає час задіяти повністю суб'єктивно-мотиваційний фактор у модернізації оподаткування, реалізація якого здійснюється через адміністративні, організаційні та інформаційні технології.

Податкова система є найстародавнішою фінансово-економічною системою людства. В період натурального господарства в якості податків збиралась на користь керівника або ватажка частина здобичі в натуральному вигляді.

На початку народження державного устрою й в перший період його існування оподаткування проводилось у вигляді жертвування, причому ставка була визначена в розмірі 10 % від усіх доходів. Звідки і термін «десятина».

Пізніше таку ж частину брали собі і релігійні організації. Кошти, які збирались, витрачалися на утримання армій, будівництво храмів, різних фортифікаційних споруд, шляхів, проведення свят тощо.

У країнах південної Європи (Греція, Італія) сплачувались «податі». Для цього все майно та скарб платника оцінювались й виділялась та частина, яка підпадає під оподаткування. В Італії при стягненні податків існував особливий механізм - найбільший тягар оподаткування припадав на вибраних магістрантів, які працювали на користь міста безкоштовно. У мирний час громадяни взагалі не сплачували податки. В основі цієї податкової системи було майнове та подушне обкладання, тобто з'являється подушний податок.

Пізніше, в IV-III ст. до нашої ери Римська імперія змінює стратегію своєї діяльності і змінюється її податкова система. Податки поділяються на громадянські та провінціальні. Громадянський податок стягувався у вигляді майнового податку. Провінціальний поділявся на поземельний та особистий. Таким чином податкова система поділялась на державні та місцеві податки (тобто перші форми комунального податку). В подальшому податкові системи змінювались, кількість податків зменшувалась (або збільшувалась). Був час, коли на початку тисячоліття в Римській імперії крім державних та поземельних податків встановлювалась плата за фруктові дерева, виноградну лозу та ін. Крім того існувала також «подушна подать». Це були, головним чином, прямі податки. Але в той же час застосовувались і непрямі податки - наприклад, податок з обігу (ставка 1 %), податок з обігу по торгівлі рабами (ставка 4 %), податок на звільнених рабів (ставка 5 %) тощо.

В цей же час, як правило, стягнення податків у грошовому вигляді стимулювало продаж виробниками залишків своєї продукції, тобто вони виконували ще й функцію стимулювання розвитку господарства.

Податкова система, яка існувала в Римський імперії, в подальшому застосувалась і в інших країнах. Наприклад, у Візантії існував 21 прямий податок, до яких відносились земельний податок, подушна подать, податок на утримання армії, на купівлю коней. Існував податок на рекрутів, який дозволяв тим, хто його сплачував, не проходити службу в армії. Було вперше введено мито на видачу державних актів (тобто прообраз існуючого зараз мита).

Податкова політика та податкові системи в Європі будувались за прикладом Римської імперії, але поступово вони змінювались.

Фінансова система Русі почала складатися наприкінці IX ст. В той же час почалася складатися і податкова система, яка на той час була практично єдиним джерелом доходу Великого князя Русі. При стягненні дані були запропоновані два способи:

- «візки», коли платники привозили данину до князя в Київ;

- «полюдно» - за податками їздили сам князь або його «військова дружина».

На відміну від західних європейських держав податки зберігалися і розподілялися князем на утримання свої військової дружини та інші державні потреби. Існувала також і надзвичайна «подать», але вона запропоновувалась на час війни або військових походів.

Поряд з прямими податками існували і непрямі. За провезення товарів через кордон в деяких місцевостях збирався «мит», за перевезення через річку - «перевіз». Якщо хтось мав сховище, то він сплачував «гостинне мито», при здійсненні торгівлі на ринках сплачувалось «торговельне мито», за відвантажування товарів встановлювалось мито «вага», за вимірювання - мито «міра». Були введені і різні судові мита: за вбивство стягувалось мито «вірі», за інші злочини - «продаж».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок