Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> Економічна програма народництва(економічна думка Росії)

Економічна програма народництва(економічна думка Росії)

Назва:
Економічна програма народництва(економічна думка Росії)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,68 KB
Завантажень:
40
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
Економічна програма народництва
(економічна думка Росії)


В економічній думці Росії другої половини XIX ст. панівним на-прямком було народництво. У теоретичному відношенні народниц-тво — це певний різновид утопічного соціалізму, характерного для країн із низьким рівнем економічного розвитку, переважанням сіль-ського господарства і дрібних виробників.
Російське народництво, однак, є досить складним і багатогран-ним явищем, яке змінювалось разом зі зміною суспільно-економічних умов. Воно характеризувалось наявністю досить різнорідних напрямів і тенденцій.
У народництві виділяються дві тенденції — революційна й лі-беральна. Відповідно розрізняються і два етапи розвитку народни-цтва. Перший — із 60-х до середини 80-х pp., що зв'язаний із дія-льністю революційного народництва. Другий — із середини 80-х до кінця 90-х pp. — характеризується пануванням ліберального народництва.
Усім без винятку представникам народництва, до яких би течій чи напрямів вони не належали, притаманні певні спільні риси. Це визнання капіталізму в Росії занепадом, регресом, визнання самобу-тності, «неповторності» російського економічного ладу взагалі і се-лянина з його общиною, артіллю зокрема.
У 70—80-х pp. XIX ст. питання про шляхи економічного роз-витку Росії, про перспективи розвитку в ній капіталізму було найзлободеннішим. Воно ще більше привернуло до себе увагу громад-ськості з появою в Росії «Капіталу» Маркса. Навколо «Капіталу» то-чилася жвава полеміка (головне щодо теоретичних питань), за якою проглядалися намагання з'ясувати перспективи економічного роз-витку Росії.
Заслуга постановки питання про розвиток капіталізму в Росії на-лежить саме народництву. Проте вирішення його народниками ви-явилось незадовільним. Як ідеологи дрібних виробників, прирече-них капіталізмом на загибель, народники не бачили в капіталізмі історично неминущого явища, а відтак вірили в можливість уникну-ти його. Вони ідеалізували вигаданий ними «народний лад», оголо-шуючи його запорукою прогресивніших, ніж капіталізм, суспільних відносин соціалізму.
Підґрунтя для соціалістичних перетворень у Росії народники ба-чили в общині. Виходячи з утопічних та ідеалістичних уявлень про особливий шлях розвитку Росії, народники ідеалізували селянську общину, розглядали її як «форму побуту», що якнайліпше відпові-дає «російському народному духові». Російського селянина народ-ники вважали навіть «комуністом за інстинктом». Велике поширен-ня в Росії общини і віра в так званий «общинний дух», «кому-ністичні інстинкти» російського селянина породили в народників віру в те, що Росія ближче стоїть до соціалізму, ніж країни Заходу. Оскільки розвиток капіталізму розкладав общину, народники закли-кали «зміцнювати» її.
Як суб'єктивісти в соціології, народники не розуміли закономір-ностей суспільного розвитку. Вони вважали, що суспільні відносини люди будують свідомо. Провідну роль у суспільному розвитку вони відводили інтелігенції, яка нібито здатна на своє бажання спрямува-ти його в той чи інший бік.
Віра в особливий уклад, в общинний лад російського життя, у можливість селянської соціалістичної революції породила так зване «ходіння в народ». З допомогою пропаганди й підготовки селянсь-ких бунтів народники сподівались підняти селянство на соціалісти-чну революцію. Переконавшись на практиці в наївності віри в «ко-муністичні інстинкти» селянства, народники перейшли до боротьби з самодержавством власними силами, застосовуючи тактику індиві-дуального терору.
Революційне народництво. У революційному народництві існували три різні течії, які очолювали П. Лавров, П. Ткачов і М.Бакунін.
Петро Лаврович Лавров (1823—1900) — один з провідних іде-ологів народництва, філософ, соціолог, економіст, математик. Він закінчив Петербурзьке артилерійське училище і викладав математи-ку у військових навчальних закладах. 1868 року за свою суспільну діяльність був заарештований і висланий у Вологодську губернію.
Саме у засланні Лавров написав знамениті «Історичні листи» (1868—1869), які друкувались в «Неделе» і стали програмним доку-ментом революціонерів 70-х pp.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Економічна програма народництва(економічна думка Росії)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок