Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> Господарство українських земель від найдавніших часів до V ст. н.е.

Господарство українських земель від найдавніших часів до V ст. н.е.

Назва:
Господарство українських земель від найдавніших часів до V ст. н.е.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,45 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Контрольна робота
на тему:
Господарство українських земель від найдавніших часів до
V ст. н.е.


План
Розвиток трипільської культури.
Економічний розвиток східнослов’янських племен до V ст. н.е.
Література.


1. Розвиток трипільської культури.
Територія України була заселена із найдавніших часів. Перші людські поселення з’явилися тут приблизно 1,5 млн. років тому. До них відносяться Королеве, Кокосове у Закарпатті, Лука-Врублівецька над Дністром, Амвросіївна у Донбасі, Каїк-Коба в Криму тощо. Оскільки клімат був суворий і холодний, люди селилися в основному на півдні сучасної України, їхнє житло нагадувало курені, накриті шкурами звірів. Важливим досягненням тогочасних людей було вміння видобувати та підтримувати вогонь, обробляти кремінь, кістку, ріг. Основними заняттями були збиральництво та полювання. Тогочасна людина полювала на мамонтів, носорогів, коней, зубрів, биків, лосів, оленів, птахів.
Таким чином можна зробити висновок, що територія України в добу палеоліту (ранній кам’яний вік) належала до високорозвинених регіонів світу, а господарські досягнення її населення були значними.
У добу мезоліту (середній кам’яний вік) природнокліматичні умови проживання людей змінилися, важливим заняттям стало рибальство. У цей же час було винайдено гарпуни, лук, стріли, рибальські снасті. Велике значення мали спроби приручити диких тварин, створити водні транспортні засоби (плоти, човни). В Україні мезолітичні пам’ятки датуються IX – VI тис. до н.е. і зустрічаються по всій території.
В епоху неоліту (новий кам’яний вік) відбулася так звана неолітична революція, значення якої в історії людства важко переоцінити. У цей час відбувається перехід до відтворюючого господарства. Неоліт тривав в Україні з другої половини VI до II тис. н.е. Найвідомішою культурою цього періоду була трипільська (IV – III тис. до н.е.), найменування якої походить від с. Трипілля на Київщині. Трипільці селилися майже на всій території сучасної України: від Карпат до Південного Бугу, на Подніпров’ї, Волині, в Степовому Причорномор’ї.
Для поселень характерним було кругове розташування жител. Поселення здебільшого розташовувались поблизу річок, на мисах заплавних терас. Також оселялись на високих берегах річок біля джерел питної води. Поселення нараховували по декілька десятків жител та господарських споруд, розташованих кількома рядами або колами з великим майданом посередині, припускають, що майдан служив як загін для великої рогатої худоби або місце для народних зборів, віча тощо. На поселенні проживало від декілька сотень людей до 50 тисяч у так званих протомістах. Трипільці мали постійне житло чотирикутної форми. Будуючи хату, в землю вбивали дубові стовпи, між якими закладали стіни з плетеної лози і обмазували глиною. У безлісних районах хати будували з вальків глини. Дах покривали соломою або очеретом. Він мав чотири схили та отвір для диму. Підлогу вимощували глиняними випаленими блоками, які потім обмазувалися глиною. Частіше за все будівлі складались з двох або трьох кімнат, з однією великою глинобитною піччю, навколо якої знаходились лежанки з випаленої цегли. Хати розмальовували як усередині, так і ззовні. Зовні трипільські житла білили та фарбували в жовтий або червоний кольори. Іноді вони розписувалися дивовижними червоно-чорними візерунками. Таке декоративне мистецтво створювало неповторний колорит кожного селища.
Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, просо, вирощували садово-городні культури, які сьогодні добре відомі в Україні. Також є підстави вважати, що трипільці вирощували бобові та льон. Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, пізніше – ралом, що дозволило перейти до перекладної системи землекористування, а також до введення ярових та озимих посівів. Земельні ділянки трипільців знаходились поблизу їх поселень. Збіжжя жали кістяними або крем’яними серпами. Зерно на борошно мололи кам’яними зернонотерками (жорнами).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Господарство українських земель від найдавніших часів до V ст. н.е.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок