Головна Головна -> Реферати українською -> Історія економічна -> іберально-буржуазна економічна думка в пореформений період

іберально-буржуазна економічна думка в пореформений період

Назва:
іберально-буржуазна економічна думка в пореформений період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,27 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
Ліберально-буржуазна економічна думка
в пореформений період


Ліквідація феодально-кріпосницької системи та зародження ка-піталістичних відносин сприяли активізації суспільно-політичного життя всіх верств населення. Активізувала свою діяльність і україн-ська національна буржуазія та її ідеологи.
Інтереси буржуазії, що народжувалась, відображали, головним чином, ліберали. Український ліберально-буржуазний рух як суспі-льна течія сформувався після реформи 1861 p. Він був породжений тими самими суспільно-економічними умовами, що й ліберально-буржуазний рух у Росії, тому за своєю суттю не відрізнявся від ньо-го. Проте напівколоніальне становище України у складі Російської імперії зумовило деякі специфічні риси, властиві цьому рухові. Зро-стаюча економічна могутність української буржуазії і національні обмеження з боку царизму й російських панівних класів робили її опозиційною до самодержавства.
Ліберально-буржуазний рух в Україні був репрезентований інте-лігенцією, яка гуртується у так званих громадах — своєрідній орга-нізаційній формі руху. Громади виникають у 60-х р. у Києві, Харко-ві, Чернігові, Полтаві та інших містах України.
Спочатку громади охоплювали широкі кола як ліберальної, так і демократичної інтелігенції. У 70-х pp., із посиленням революційно-го народницького руху в країні, значна частина революційне налаш-тованої молоді, яка групувалась у громадах, включилась у револю-ційну боротьбу народників. Київська громада розкололась на «Ста-ру громаду» і «Молоду громаду».
Активними діячами «Старої громади» в Києві були В. Б. Ан-тонович, М. П. Драгоманов, П. П. Чубинський, К. М. Михальчук, П. I. Житецький, В. Л. Беренштам, М. В. Лисенко, О. О. Русов, М. П. Старицький, П. А. Косач, В. А. Рубінштейн та інші.
Діяльність громад мала, головне, культурницький характер. Ос-новна увага зверталась на вивчення сучасного й минулого України, на її етнографію, видання літератури українською мовою, організа-цію недільних шкіл тощо.
Одним із перших осередків, навколо якого згуртовувались літе-ратурно-наукові та громадські сили України, був журнал «Основа», що видавався в 1861—1862 pp. у Петербурзі. Він, фактично, був ор-ганом громадівців. Офіційним редактором журналу був В. Білозерський. Активну участь у виданні брали П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський. Основне своє завдання «Основа» бачила у висвіт-ленні національно-культурного руху українського народу.
З економічних питань на одному з центральних місць було, зро-зуміло, питання скасування кріпацтва. Керівники «Основи» вітали реформу і славили царя, ставлячи його в ряд «справжніх благодій-ників людства».
Аналогічну позицію займали і київські громадівці. У статті «Від-гук з Києва» вони підкреслювали необхідність роз'яснювати селя-нам «економічні та юридичні основи» реформи, яка нібито дає їм можливість «законним шляхом досягнути бажаної земельної влас-ності».
У журналі «Основа» натрапляємо як на статті, що ідеалізують селянське життя до реформи, так і на статті із засудженням такої ідеалізації. Проте, якщо не брати до уваги дописів П. Куліша та не-багатьох інших кореспонденцій, в яких мали місце ідеалізація на-півфеодального народного життя, намагання спинити розвиток гос-подарства по капіталістичному шляху, журнал, в цілому, підтриму-вав шлях капіталістичного розвитку.
Незважаючи на надто помірковану національну програму грома-дівців («українофілів»), їхня діяльність зазнала численних нападок реакційної преси, а згодом і урядових кіл. Уживання української мови, друкування й поширення українських книжок стали підста-вою для звинувачення їх у революційності та сепаратизмі. Київські громадівці у відповідь на такі звинувачення виступили з колектив-ною заявою у пресі, де доводили свою «благонадійність». Рішуче відмежувавшись від революційного руху, вони заявили, що відда-ють перевагу культурно-освітнім заходам.
Проте навіть надзвичайно помірковане культурництво україно-філів після поразки польського повстання було заборонено. Відно-вилося воно на нелегальній основі в кінці 60-х р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: іберально-буржуазна економічна думка в пореформений період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок